Додому > Культура > Монсеньйор-Шабелян – Михайло Левенець

Монсеньйор-Шабелян – Михайло Левенець

Чимало духівників, що народилися на теренах нашого краю, уславили Бродівщину різними звитягами. Одним із таких є отець Михайло Левенець – священик, капелан української дивізії «Галичина», колишній політв’язень і громадський діяч. 26 вересня виповнилося б 110 років від його дня народження. Він з’явився на світ у 1911 році на Малих Фільварках (передмістя Бродів) у сім’ї Степана Левенця та Анни з роду Червінських. Дуже рано залишився сиротою, опікувалася ним бабця. Закінчив Бродівську гімназію ім. Ю. Коженьовського і у 1929 році вступив на філософський факультет Львівського університету. Через рік був заарештований за політичну діяльність (вступив до ОУН) і засуджений на 6-місячне ув’язнення за діяльність на території Волині (організація походу на Козацькі могили). Згодом був покликаний на службу до польської армії і встиг успішно закінчити летунську школу, а за відмову змінити віру на римо-католицьку був увільнений від війська.

На фото: портрет о. Михайла Левенця, польового духівника дивізії «Галичина». Подарунок Л. та І. Василиків, Мюнхен, 1952 рік. Зберігається у Бродівському музеї.

Активно займався культурно-освітньою працею: організовував курси громадських діячів «Просвіти», головував від студентської групи Академічного дому у Львові, а у Бродах стає головою Товариства «Смолоскип». У той самий час намагається вступити до Богословської Академії і це йому вдається тільки у 1933 році (поступає на екстернат). Рукопокладений Андреєм Шептицьким 12 червня 1938 року, добровільно вибирає парафію коло Бродів і це передмістя – Гаї Старобрідські.

Але через рік його переводять у Великий Любень, згодом отримує призначення у Сянки на посаду директора 7-класової школи. З початком війни займає посаду у Львові – катехита і настоятеля Малої Духовної Семінарії, капелана Йосипа Сліпого.

Після створення дивізії «Галичина» опікується формуванням як духовний наставник та капелан дивізії. Ось як сам про це згадує: «Я приїхав на фронт, як полковий духовник 29 полка біля 23 червня 1944 року. Весь час я був приділений до штабу 29 полка, що стояв у селі Ясеневі коло Бродів…». Разом з вояками потрапляє в оточення, багатьох рятує від смерті і допомагає «вирватися з вогняного кільця», за що був відзначений відповідними нагородами УНА.

Наприкінці війни опинився у таборі для інтернованих в Ріміні, де продовжував душпастирську опіку. Після полону стає канцлером Апостольської Візитатури у Мюнхені, а у замку Гіршберг організовує духовну семінарію, де стає заступником ректора, засновує друкарню «Логос».

У 1952 році о. М.Левенець переїжджає до Парижу на становище канцлера, радника Апостольської Візитатури і члена Церковного Суду. Він був духовним опікуном Спілки Української Молоді (СУМ) та Організації Українських Робітників у Франції (ОУРФ). Згодом став Генеральним капеланом СУМ у діаспорі. Разом з преподобними Сестрами служебницями опікувався Українською Четверговою школою. Також був обраний членом управи Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) в Сарселі, став членом Комісії Допомоги Українському Студентству (КоДУСу).

З 1961 до 1984 року отець Михайло був парохом кафедрального храму св. Володимира у Парижі. Згодом Папа Римський Павло VI надав йому звання Монсеньйора-Шабеляна. 12 лютого 1991 року отець Михайло помер після важкої і затяжної хвороби у лікарні «Жарф» у Парижі. Похований на цвинтарі Монпарнас.

Бродівський історико-краєзнавчий музей на згадку про нашого славного земляка експонує виставку «Монсеньойор-Шабелян – Михайло Левенець», де розмішені фотографії з життя о. М. Левенця: його бродівський період і служіння у Парижі, про пам’ятні нагороди капелана, газетні вирізки з некрологами з Англії, Америки і Франції, література про отця Михайла. Численні матеріали були передані для музею пані Вірою Дратвінською (Франція), паном Коморовським (Канада) і паном Володимиром Саламахою (Львів). Це допоможе у вивченні життя і діяльності неординарної особистості о. Михайла Левенця і доповнить славетну історію дивізії «Галичина».

Наталія Ханакова,
бібліотекар Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *