Бродівська газета Голос Відродження Новини м.Броди та Бродівського району 
Добігла кінця Всеукраїнська акція Державного агентства лісових ресурсів «Майбутнє лісу у твоїх руках», що тривала цілий місяць. Протягом цього періоду разом з лісівниками висаджували ліс школярі, студенти, чиновники та всі охочі.
Учасники посадки лісу.
Немало цікавих заходів у рамках цієї акції було проведено у ДП «Бродівський лісгосп». Зокрема, впорядковували зони відпочинку, ліквідовували стихійні смітники, садили дерева біля навчальних закладів, храмів, у парках, у лісі, відновлювали вирубані дільниці лісу, доповнювали пошкоджені ділянки здоровими насадженнями. Отож, лісівники не тільки рубають ліс, а й дбають про лісовідновлення, застосовують нові підходи, технології, спрямовані на максимальне підвищення молодих лісів. Взагалі лісівники кажуть, що для них святим є принцип «Зрубав дерево – посади».
У цьому ми переконалися, взявши участь у весняній посадці лісу у 31 кварталі в урочищі Фільварки Бродівського лісництва ДП «Бродівський лісгосп». Разом з нами тут садили ліс представники районної ради, райдержадміністрації, міськради разом з міським головою Анатолієм Белеєм, відділу освіти, служби у справах дітей, а також члени шкільного лісництва «Паросток» з ОЗ «Бродівська ЗОШ I-III ст. №4» на чолі з його керівником, вчителькою біології Лілією Малік. Вона зазначає, що хоч у школярів канікули, але двадцять дітей із задоволенням прийшли до школи, щоб взяти участь у цій благородній справі.
Лісівники розповіли, що ще минулого року тут ріс ліс, який мав понад 130 років. Тепер цю ділянку підготували і посадять тут сосну звичайну. Інженер лісових культур лісгоспу Лідія Кінаш наголошує, що сіянці виростили у власних теплицях лісництва і з власного насіння.
Перед початком – звичайно ж інструктаж. Хоча більшість присутніх добре знайома з мечом Колесова, але лісничий Олександр Римар розповідає, як правильно ним користуватися. Далі він показує площу під майбутній ліс, де спецтехнікою прориті спеціальні смуги для посадки. Відтак на смугу стає двоє саджальників. Один з них пробиває мечем Колесова у ґрунті ямку, інший саджає у неї деревце і затоптує її. Саме від того, чи правильно зроблені ці операції, і залежить майбутня приживлюваність сіянців.
Інструктаж проводить Олександр Римар.
Перед садінням всі корінці обробили спеціальним розчином з глини, для збереження вологи.
– У нас – піщаний ґрунт, – пояснює Лідія Кінаш, –весною не зажди достатньо випадає дощів, тому обробляємо коріння сіянців для кращого приживлення.
Отож, всі дружно взялися до праці. Гарний настрій, тепле сонечко сприяли хорошій роботі. Минув якийсь час – і процес посадки, завдяки вдосконаленню трудових навичок, пішов все швидше. Виявляється, не так вже й складно садити ліс, головне – бажання не підвести доброзичливих наставників-лісівників, зробити свій внесок у добре діло.
Міський голова Анатолій Белей зазначає, що любить природу, садить ліс щороку і ніколи не пропускає такої нагоди, а ще наголошує:
– Дуже добре, що разом з нами сьогодні тут є діти. Адже вони відчувають також і свою відповідальність за майбутнє лісу. Думаю, що той, хто посадить деревце, вже ніколи його не зламає.
Лісничий Олександр Римар говорить, що довкола лісосіки по периметру висадили фруктові дерева – аличу, сливи, яблуні та грецькі горіхи. На моє запитання для чого, – відповідає:
– І для краси, і для користі. Це буде пожива для птахів, особливо взимку.
Христина Долинюк та Микола Семикин на одній із смуг трудяться разом. Вони є членами шкільного лісництва і ця справа їм дуже до вподоби. Кажуть, що ліс садять уже не вперше.
Члени шкільного лісництва Христина Долинюк та Микола Семикин.
Христина додає:
– Завдяки такій маленькій праці – тут згодом виросте великий ліс.
Майстер лісу Сергій Левенець каже, що через рік-два тут будуть уже гарненькі сосни. Підтримують його і лісокультурниці Леся Коб’ялковська, Марія Коб’ялковська, Ярослава Михайлова. Адже саме вони в подальшому доглядатимуть за цими молодими деревами.
Цього дня на 1 гектарі всі спільно висадили 10 тисяч сіянців. Про те, що лісівники не тільки вміють садити і вирощувати ліс, а також вміють готувати і смачні страви, а особливо запашний трав’яний чай, – ходять мало не легенди. Отож після напруженої праці і ударного фінішу гостинні «лісові люди» частували присутніх цілющим даром природи – березовим соком з різними приправами та іншими своїми «фірмовими смаколиками», приготованими на вогнищі. Лісівники щиро дякували юним і дорослим помічникам за плідну працю. Мені ж подумалося, що такі акції, які вже стали хорошою традицією, об’єднують людей навколо благородної справи і вчать цінувати працю, дбати про ліс та довкілля рідного краю.
Н. ЗАБОКРИЦЬКА.
