Знакова подія на малих фільварках

Цьогоріч виповнилося 155 років з дня народження та 120-річчя з дня номінування видатного українського церковного і громадського діяча, мецената Андрея Шептицького митрополитом Галицьким. На Львівщині 2020 рік оголошено Роком митрополита Андрея Шептицького. Його ще називають українським Мойсеєм, добрим пастиром, Великим праведником світу. За впливом на громадсько-політичний рух і життя суспільства, за внеском у розвиток української культури, за рівнем інтелекту й бачення проблем нації його можна порівняти хіба що з такими постатями, як Тарас Шевченко, Іван Франко й Михайло Грушевський. Не випадково у серпні 1944 р. підполковник безпеки Даниленко, до якого сходилися всі донесення аґентури, застерігав найвище радянське керівництво від будь-яких акцій проти УГКЦ, доки житиме її предстоятель, оскільки «вплив митрополита Шептицького тп авторитет серед віруючих і духовенства уніятської Церкви в Західній Україні – величезні. Без перебільшення можна сказати, що такого безумовного авторитету і впливу не має жоден із голів церковних течій у СРСР».

Минулої неділі, у день святого апостола Андрія Первозванного у Бродах відбулася знакова подія – перша служба Божа у капличці митрополита Андрея Шептицького. Ще у липні 2012 року на розі перехрестя доріг на Язлівчик та Берлин і саме на вулиці Андрея Шептицького єпископ Михаїл Колтун освятив місце, де було закладено наріжний камінь під будівництво цієї каплиці. Очолив Богослужіння митрофорний протоієрей Роман Біль, співслужили йому митрофорний протоієрей о. Ярослав Царик, бродівський декан і настоятель каплиці о.Юрій Біль, старобродівський декан о. Тарас Дзьоба та о. Віталій Барабаш із Золочева.

Звертаючись до присутніх у храмі, о. Віталій Барабаш зазначив, що там, де поставлений жертовник Богові, де приноситься безкровна жертва, збирається народ Божий – цей дім, незалежно від того, якого розміру він не був би, з якого матеріалу зведений, є храмом Божим. Тому, що тут Бог у особливий спосіб перебуває зі своїми людьми. Також отець Віталій наголосив, апостол Андрій Первозванний, перший із апостолів послідував за Господом. Тому і отримав найменування Первозванного. Слово Боже проповідував він у багатьох країнах Азії та Європи, а також відвідав місця, де згодом виник Київ. Преподобний Нестор Літописець оповідає: «Бачите гори ці, – сказав Апостол своїм учням, – на цих горах засяє благодать Божа і буде велике місто і багато церков буде споруджено Господом».

Після завершення першої служби Божої діти прочитали молитви за дітей, за Україну, за батьків, укладені митрополитом Андреєм.

Отець Ярослав Царик нагадав усім ті далекі часи 90-х років минулого століття, коли у 1992 році парафіяни храму св. Юрія мріяли і збирали підписи, щоби тут, на Малих Фільварках, була зведена капличка. А також коли, відомі і шановані миряни церкви св. Юрія Василь Дідик, Теодозій Мартинюк, Василь Яхницький та багато інших, які разом з о.Ярославом, тоді молодим деканом УГКЦ, рушали по селах Брідського краю утверджувати греко-католицьку віру. Священник зазначив, що уже давно Українська греко-католицька церква подала документи на беатифікацію, щоби митрополит Андрей був проголошений блаженним у католицькій Церкві, але цей процес постійно відтягується.

Отець Ярослав навів приклад, коли випадає перший сніг і ми беремо маленьку грудочку і котимо, а до неї прилипає ще багато снігу і в результаті виходить велика куля – ось так і з маленької купки людей на чолі з о.Романом Більом, які вірили і таки розпочали будівництво цієї каплички, тепер на Малих Фільварках твориться велика парафіяльна громада.

Щиру вдячність висловив бродівський декан о. Юрій Біль всім, хто доклав зусиль, щоб тут була збудована капличка і в ній лунало Слово Боже. Зокрема, жертводавцям, головному будівничому Володимиру Дідику, а також багатьом будівельникам, спеціалістам, парафіянам, які, не шкодуючи ні сил, ні часу, працювали тут.

Далі душпастирі освятили у капличці ікони, а також священичі ризи, що подарувала парафія Воздвиження Чесного Животворящого Хреста.

Завершилася ця святкова подія на Малих Фільварках частуванням короваєм, який виготовила відома бродівська кулінарка Люся Ваховська.

Надія ЗАБОКРИЦЬКА.