22 грудня у студії ТРК «Броди» відбулося онлайн спілкування з Міністром розвитку громад та територій Олексієм ЧЕРНИШОВИМ і його заступником В’ячеславом НЕГОДОЮ, у якому взяла участь і головний редактор газети «Голос відродження» Надія ЗАБОКРИЦЬКА.
Розпочалася зустріч з онлайн-церемонії – нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу журналістських робіт «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади». Конкурс проводиться вже п’ятий рік поспіль за підтримки Ради Європи, громадської організації «Інтерньюз-Україна» і ОБСЄ.
Журналістські роботи відзначаються у чотирьох номінаціях: онлайн-публікація, стаття у друкованому медіа, радіоматеріал, відеоматеріал. Цього року на конкурс надійшло 279 робіт. Переможцями визнано 12 матеріалів 15 авторів – журналістів і телеоператорів, які представляють регіональні медіа Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Львівської, Одеської, Полтавської, Сумської, Херсонської, Черкаської і Чернігівської областей.
Третє місце у цьому конкурсі у номінації «Відеоматеріал» отримали журналістка районної комунальної телерадіокомпанії «Броди» Наталія Кутняк та оператор Роман Кушніренко за відеороботу «Неймовірне село України Заболотці побореться за 100 тисяч гривень на реалізацію бізнес-проєкту».
Газета «Голос відродження» вітає колег з цією перемогою і бажає й надалі успішних творчих проєктів.
Вітаючи фіналістів конкурсу, Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов підкреслив важливу роль регіональних медіа в об’єктивному висвітленні ходу реформи децентралізації.
«Без якісної роботи регіональних журналістів реформа могла б залишитися неосмисленою, але вони цього не допускають. Щодня простою мовою вони доносять аудиторії на місцях суть децентралізації, критикують та пояснюють, як вона вплине на життя кожного мешканця міста, району і громади. Цей фаховий публічний погляд збоку, що і є функцією четвертої влади, дозволяє нам побачити її слабкі місця та вчасно їх виправляти», – зазначив Олексій Чернишов.
Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко відзначила вплив місцевої журналістики на розвиток демократії у регіонах: «Ми раді спостерігати суттєвий прогрес з кожним роком не тільки у кількості, а й у якості робіт, що подаються на конкурс. Для Ради Європи важливо і почесно бути дотичною до цього конкурсу та загалом до підтримки української влади у реалізації реформи децентралізації. Саме на місцях формуються нові стандарти доброго, демократичного врядування – місцевої демократії. Цей процес заслуговує на об’єктивне висвітлення у регіональних медіа, які, як ми переконалися за результатами конкурсу, професійно виконують свою роботу та розвиваються».
Костянтин Квурт, голова правління ГО «Інтерньюз-Україна», звертаючись до конкурсантів, звернув увагу на важливу місію конкурсу.
«Варто відзначити відповідальність громадських організацій, журналістів, державних органів у такому важливому процесі, як розвиток журналістики рішень. Цей конкурс дає змогу чесно та без замовчування говорити про проблеми і досягнення децентралізації і, що дуже важливо, розвіювати фейки й міфи про життя українських громад», – підкреслив Костянтин Квурт.
У своєму зверненні до учасників конкурсу Євген Побережний, спеціаліст з питань виборів та врядування Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, також відзначив роль локальних медіа у комунікації реформи децентралізації.
«Ми переконані, що саме регіональні медіа мають відігравати ключову роль в оцінці тих змін, що принесла реформа децентралізації. Вони знають специфіку своїх громад і, як ніхто інший, можуть об’єктивно проаналізувати як успіхи так і недоліки реформи». За чотири попередні роки дипломами конкурсу відзначено 49 конкурсних робіт.
Після урочистої онлайн церемонії нагородження Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов відповів на питання журналістів.
– Після укрупнення районів, які повноваження залишаються у районних рад? Що з ними буде? Як вони співпрацюватимуть з об’єднаними територіальними громадами? Адже орган створили, людей обрали, але не всі розуміють, як він буде працювати?
Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов:
– Мені неодноразово протягом цього року задавали питання, що стосувалося конфігурації об’єднаних територіальних громад в областях і державі. Були великі дискусії, деколи емоційні розповіді про те, що так не буде, а буде якось інакше. Ми пройшли цей етап і пройшли його впевнено. Уряд України прийняв відповідні постанови щодо затвердження цієї конфігурації. Потім ми разом з вами були свідками ліквідації та укрупнення районів. Це також у цьому році був дуже відповідальний крок. І всі ми це усвідомлюємо. Отож, адміністративно-територіальний устрій України «перетерпів» відповідні зміни і ми живемо вже за новим, а також провели місцеві вибори. Зараз знаходимося на етапі, коли ця реформа має запрацювати. Відбувається розподіл повноважень. Майже кожного дня під головуванням заступника Міністра розвитку громад та територій В’ячеслава Негоди проводяться онлайн спілкування і наради з головами обласних адміністрацій, керівництвом асоціацій ОТГ щодо подальших дій, а також формату повноважень, розподілу і розмежування функцій, майна та інше. Я хочу перед тим, як надати слово заступнику Міністра розвитку громад та територій В’ячеславу Негоді, подякувати йому за той величезний внесок, який він зробив у проведення адміністративної реформи. Між собою ми називаємо його батьком децентралізації. Нагадаю, що вона вже йде шостий рік, очікуємо її завершення найближчим часом. Хочу запевнити всіх, що і цей етап ми пройдемо впевнено і результативно.
Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода:
– Користуючись нагодою, хочу привітати переможців Всеукраїнського конкурсу і подякувати журналістам, які, не шукаючи сенсацій, намагалися об’єктивно висвітлювати хід проведення цієї реформи, чим її і підтримали.
Щодо питання функціонування місцевого самоврядування на районному рівні. Відповідь могла б бути такою, що районним радам, які отримали квоту довіри від своїх виборців, потрібно звикати до роботи в нових умовах. Не треба повертатися назад, дивитися на те, що у нас були повноваження, були ресурси, щось розподіляли між територіальними громадами, вирішували у попередніх скликаннях. Зараз також потрібно вирішувати і приймати важливі рішення, але більше бути партнерами для територіальних громад, шукати шляхи, яким чином їм допомогти, особливо під час їх становлення. Адже більша частина ОТГ, особливо у сільських територіях, створені з чистого листка і їм буде досить важко. Тому районні ради, що відповідно до Конституції й законодавства України представляють спільні інтереси територіальних громад, і мають їх представляти.
Які форми співпраці? Мені сьогодні телефонував голова Маріупольської районної ради. Ця рада унікальна тим, що новообрані депутати зібралися на сесію, але не прийняли присягу для того, щоб попередня районна рада змогла прийняти рішення, поки новообрана не набула чинності. Щодо розмежування майна, то, як він сказав, все до останнього було передано громадам і Маріупольська районна рада не має нічого. Але вони з величезним розумінням сприйняли реформу.
Наша ідеологія і найперше завдання побудувати сильні громади. Будуть сильні громади, то й районним радам знайдеться чим зайнятися. Ми спілкувалися з багатьма головами районних рад і домовилися, що найближчим часом або на початку року проведемо спільний національний круглий стіл з районними радами з метою обговорити шляхи їхньої роботи в нових умовах, тому що Закон про місцеве самоврядування і сьогодні є чинним. Зараз робоча група профільного комітету Верховної Ради України спільно з Міністерством розвитку громад та територій завершує підготовку редакції нового Закону про місцеве самоврядування і він, очевидно, на початку нового року буде прийнятий. Але зараз насамперед важливо, щоб районні ради розпочали конструктивну роботу, і я думаю, ми будемо спільно шукати шляхи, яким чином це зробити.
– У перші роки децентралізації новостворені ОТГ отримували державну субвенцію. Протягом останніх років ця субвенція вже не виплачується. Чи будуть якісь позитивні зрушення у цьому питанні, адже ці кошти використовувалися для розвитку інфраструктури у сільських місцевостях?
Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов:
– Дуже дякую за це питання і цю тему. Для Мінрегіону вона дуже чутлива, тому що з першого дня надаємо практичну підтримку територіальним громадам. Ми, звичайно, очікуємо, що не більшість, а всі громади будуть розвиватися і будуть спроможними, розвиватимуть свою інфраструктуру та інше. Звичайно, підтримка необхідна. Ви маєте рацію, що була у цьому певна пауза.
Як це питання вирішуватиметься у наступному році? Найперше, у 2020 році, Уряд затвердив стратегію регіонального розвитку на сім років вперед, де питанню розвитку громад приділена велика увага. Друге – ми розробили реформу Державного фонду регіонального розвитку, де певна відсоткова частина ДФРР йде на підтримку громад і вона зафіксована, як та, що буде кожного року спрямовуватися саме на громади. Про які суми може йти мова – також дуже важливо. Користуючись нагодою, хочу представити новий формат Державного фонду регіонального розвитку. Перше – нам вдалося зафіксувати ДФРР і прив’язати його до відсоткової частини державного бюджету України. Поступово кожного року він зростатиме таким чином, що у 2023 році становитиме вже 3 відсотки від видаткової частини бюджету України. Якщо порівняти з 2020 роком, це майже у шість разів більше, ніж ми фактично отримали. Тому, починаючи з наступного року, ми поступово по 1 відсотку додаватимемо до цього фонду і за рахунок цього будемо розвивати, в тому числі і підтримувати громади. Для нас це дуже важливо. Також частина ДФРР сконцентровуватиметься на підтримці розвиткових проєктів, тобто згідно яких створюватимуться нові робочі місця і додана вартість. Це є основа для розвитку громад та держави в цілому.
Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода:
– Є така інформація, що у наступному році наше завдання допомогти громадам створити центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи). І також у державному бюджеті передбачений на це ресурс. Тож тими коштами, що будуть йти через ДФРР, плюс Мінцифри, будемо допомагати громадам, оскільки прийнятий Закон зобов’язує, щоб у кожній громаді був ЦНАП. Десь біля 500 громад ще не мають центрів і наше першочергове завдання створити умови, щоб ці послуги наблизити до громад.
– Тут наводили приклад Маріупольської районної ради, що пороздавала майно територіальним громадам. А є приклади інших районних рад, які нічого не передавали громадам. І все майно, що знаходилося не в ОТГ, залишилося ніби в повітрі. Яка доля цього майна? Яке Ваше бачення ситуації з приміщеннями лікарень, шкіл, районних рад, адміністрацій, ЦНАПів і великої кількості інших об’єктів, що залишилися ніде?
Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов:
– Хочу закликати не переживати. Звичайно нас турбують темпи розмежування майна і передачі громадам. Ніде і нічиє майно не «зависне». Новоутворені районні ради, райдержадміністрації згідно рішення Уряду є прямими правонаступниками цього майна. Передати його мають попередні районні ради, а відповідна ОТГ має прийняти рішення про взяття майна, тому що все обліковується. Це майно публічне, а не приватне. Цю тему необхідно висвітлювати в регіональних ЗМІ. Нам відомо, що є дві сторони цієї проблеми. Перша – не всі районні ради хочуть передавати майно. Але їм необхідно пояснювати, що з 1 січня всі зобов’язані будуть утримувати ці заклади освіти, охорони здоров’я, культури, спорту за свій бюджет. Нехай вони порахують свої бюджети. У нас бюджети окремих районних рад складають від 20 тисяч гривень – і це не на день, а на рік. Дехто буде мати більше – 120 тисяч гривень. Цих коштів не вистачить навіть на зарплату голови районної ради. Так, що тут проблема є. І якщо такі районні ради беруть на себе відповідальність, то вони йдуть проти волі своїх виборців і створюють додаткові проблеми.
Друга сторона цього питання така, що є новообрані і голови ОТГ, і депутати, які не до кінця усвідомлюють свою відповідальність. Адміністративна реформа має три складових – повноваження, ресурси і відповідальність. Отож, дехто перших дві сприймає нормально – повноваження і ресурси, а відповідальність – ні. Тобто, і не всі громади приймають своє рішення про прийняття тих об’єктів у свою власність.
Зараз за дорученням Уряду, Прем’єр-міністра ми проводимо щоденний моніторинг разом з обласними держадміністраціями щодо цієї ситуації у областях. До 1 січня всі об’єкти, такі як школи, лікарні тощо, мають перейти у громади для того, щоб їх фінансували. А фінансування – це прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом уже громад, тому що районні бюджети взагалі виведені за межі бюджетних відносин.
– Які, на Вашу думку, будуть ефективні розвиткові проєкти для громад у 2021 році?
Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов:
– Вважаю, що економічний розвиток громад є тим питанням, на якому ми маємо найбільше сконцентруватися у майбутньому. Сьогодні реформа децентралізації дає можливість кожній громаді набувати своєї потужності і концентруватися саме на розвиткових проєктах, що створюють додаткову вартість, робочі місця. Це виробництво, переробка, сфера послуг тощо. Варто дбати про розвиток, залучення капіталу, інвестицій, створення можливостей, підтримку малого та середнього бізнесу. Давайте всі разом у наступному році підтримувати цей напрямок, бо ніхто за нас цього не зробить. Потрібно розвивати державу через розвиток громад.