Залишилися у небі навічно

У вівторок Броди знову були у жалобі. Місто прощалося з чотирма авіаторами, які загинули 29 травня під час навчально-тренувального польоту біля села Сестрятин у Радивилівському районі Рівненської області. Це командир 16 окремої бригади армійської авіації, полковник Ігор Мазепа, льотчик-штурман старший лейтенант Владислав Попенко, бортовий авіаційний технік-інструктор, капітан Василь Романюк, бортовий авіаційний технік старший лейтенант Павло Дацюк.

У понеділок, 10 червня, на в’їзді у Броди загиблих зустрічали рідні, друзі, духовенство, увесь особовий склад бригади, представники влади, громадськості. Заупокійне богослужіння у гарнізонній церкві Пресвятої Богородиці владичиці України відслужили владика Петро (Лоза) єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії, священики різних конфесій.
Чин похорону розпочався 11 червня о 8 годині у клубі військової частини з молебню, який відслужив правлячий архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії владика Михаїл Колтун. На плацу останню шану своєму командиру та побратимам віддав особовий склад бригади з бойовим прапором. Коли траурний кортеж перетинав КПП військової частини, у небі кожного із загиблих проводжали вертольоти. Так символічно бойові машини прощалися з командиром бригади і членами екіпажу.

– Це страшна безповоротна втрата для родин та дуже важка для Збройних Сил України. Командира бригади ми навіть у війну не втрачали, Важко усвідомлювати, що від нас ідуть найкращі офіцери-авіатори, внаслідок авіакатастрофи в українському небі над територією, де зберігається мир, під час тренувального польоту. Але ми продовжуватимемо підготовку екіпажів для виконання завдань у районі проведення операції об’єднаних сил на сході України, щоб дати гідну відсіч російському агресору, – сказав начальник армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗС України генерал-майор Ігор Яременко.– Полковник Ігор Мазепа був досвідченим льотчиком та підготовленим командиром, неодноразово брав участь у миротворчих місіях ООН, виконував надскладні завдання під час антитерористичної операції. У 2014 році наш перший вертоліт, який був уражений ворожим реактивним снарядом, пілотував саме Ігор Мазепа. Тоді він зміг посадити палаючу машину і врятувати свій екіпаж. Ігор Ярославович витягнув екіпаж з палаючого вертольота – за це нагороджений орденом. Упродовж 2014-2015 років екіпаж полковника Ігоря Мазепи врятував сотні життів поранених українських військовослужбовців під час евакуації з Донецького аеропорту, з-під Зеленопілля, Савур Могили та інших гарячих місць українського Донбасу.

Також Ігор Яременко зазначив, що старший лейтенант Владислав Попенко, який тільки у 2017-му закінчив навчання, одразу пішов на службу на сході України, він захищав нашу державу. Має бойовий досвід і Василь Романюк. Павло Дацюк – молодий офіцер. Під час польоту екіпаж готувався до входу в зону ООС.

– Знайдено бортові самописці. Були у нас одні версії, зараз – зовсім інші, загалом визначена 21 версія. І кожну з них будемо розглядати. Навіть як диверсію, – пояснив начальник армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗС України.

Військовий капелан 16 окремої бригади армійської авіації, учасник АТО о.Богдан Вихор у прощальній промові зазначив, що нас сьогодні усіх сковує біль. Ігор Мазепа був чудовою людиною, його усі запам’ятають привітним, усміхненим, радісним. Він завжди залишиться для нас командиром легендарної бригади. Не один раз вони спілкувалися з полковником Мазепою не тільки у його кабінеті. Він завжди мав відкрите серце, любив жарти. Будучи командиром, відважним воїном також потребував духовної розмови і поради. П’ять років тому смерть уже заглядала йому в очі. Але Господь дав йому час ще звершити великі діла на землі – стати командиром героїчної бригади, встановити фігуру Богородиці у рідному селі Станіславчик, звести капличку на честь Покрови Божої Матері в пам’ять про загиблих на сході України авіаторів. Отець Богдан наголосив, що кожний із нас у житті прагне якогось злету. Вони звершили цей свій останній злет у житті і залишилися в небі, яке любили, навічно.

У Бродах поховали Ігоря Мазепу та Василя Романюка, у селі Гаї – Павла Дацюка, у Вінниці – Владислава Попенка. Віддаючи останню честь своєму командиру, особовий склад 16 окремої бригади армійської авіації пройшов урочистим маршем.