Їх доля і трагічна, і героїчна

Напередодні Дня незалежності України у читальній залі центральної районної бібліотеки відбулися урочисті збори Районного товариства політв’язнів і репресованих. Розпочинаючи засідання голова Союзу українок, а також член товариства Віра Соловій зазначила, що це найголовніше свято для України, за яке боролися століттями українці і наші з вами батьки, родини, за що були покарані й позбавлені права жити на рідній землі. Багато з них не дожили до проголошення незалежної України.

«Сьогоднішня зустріч особлива, тому що боротьба за цілісність і незалежність нашої держави продовжується і сьогодні, а ви, те покоління, яке виборювало її в 30-х, 40-х, 50-х роках. Доля ваша і трагічна, і героїчна. Але ніхто з вас ніколи не поскаржився ні на що», – сказала Віра Соловій.

З прийдешніми святами Дня Прапора та Дня Незалежності України привітала сивочолих людей, серед яких багато таких, що ще дітьми разом з батьками бути виселені до Сибіру, за те що вони любили Україну. Вона подякувала за мудрі поради, добрі справи і активну життєву позицію та вручила грамоти Бродівської райдержадміністрації та районної ради, грамоти та почесні відзнаки «Хрест звитяги» Львівської облдержадміністрації та облради активним членам громадської організації. Голові Районного товариства політв’язнів і репресованих Лідії Веклич вручено грамоту та відзнаку «Український малолітній політичний в’язень».

Патріотичні пісні подарував присутнім на зборах поет і пісняр Михайло Добрянський. Також він виконав пісню «Часто сниться зелена вербичка», яку написав на слова поета з Підкаменя Євгена Богдана, батьки якого також були політв’язнями.
Привітала присутніх голова Лідія Веклич, а також вручила грамоти Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих. Завершуючи урочисті збори вона сказала: «Звертаюся до тих, у кого при слові Україна розгортаються плечі, хто під час виконання Державного Гімну України – завмирає, для кого Прапор – це святе, а гасло: «Слава Україіні! Героям слава!» не просто красиві слова, а частина життя.

Друзі! Ми можемо мати різні політичні погляди і вподобання, але ми не можемо, не маємо морального права віддати нашу неньку Україну на поталу одвічному ворогу і його посіпакам в Україні. Інакше – гріш ціна нашому патріотизму».