Вчаться, щоб навчати

З розвитком гаджетів, високих технологій, соціальних мереж стає все важче зацікавити молодь до реальних активностей та навчання. Адже потрібно придумати щось набагато цікавіше, аніж безперервне гортання стрічки «Інстаграм» та комп’ютерних ігор, де не треба напружувати «сірі клітини» та виходити з дому. Але! Не слід зневірюватися у поколінні Z. Те, що минулі покоління називали «технологіями майбутнього», пококоління Z вважає невід’ємною частиною повсякденного житття. Тому є такі учні, які прикладають багато зусиль для свого розвитку.

У Бродах діє Мала академія наук учнівської молоді, члени якої беруть участь у Всеукраїнських конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт, конкурсах юних літераторів Львівщини та в обласних дистанційних математичних конкурсах. І часто займають призові місця. Нині у Бродівській МАН навчається 246 учнів, функціонує 15 секцій і працює 14 керівників гуртків. Ці гуртки діють на базі шкіл м. Броди (гімназія ім. І. Труша, СЗОШ І-ІІІ ст. №2, ОЗ «Бродівська ЗОШ І-ІІІ ст. №3), а також Берлинської та Ясенівської ЗОШ І-ІІІ ст. Є три напрямки секцій, які можуть обрати учні – суспільно-гуманітарний, фізико-математичний та природничий. Тобто, кожен додатково займається тим, що найбільше подобається, та отримує задоволення від навчання.

Наприкінці жовтня відбувся виїзний історико-краєзнавчий семінар «Інструменти ефективної науково-дослідницької діяльності учнів Малої академії наук» за маршрутом Броди – Підкамінь – Броди. Участь у ньому взяли керівники гуртків МАН Бродівщини, Сокальщини, Старосамбірщини і Червонограда та працівники Бродівського історико-краєзнавчого музею. Заняття розпочалося із вступного слова директора Бродівської МАН Оксани Глущак-Криси, яка розповіла про результативність науково-дослідницьких робіт своїх вихованців, їхні здобутки та перемоги. Директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук пояснив важливість використання історичного спадку в науково-дослідницькій роботі. І справді, перспективи використання історичного й краєзнавчого спадку дуже великі, бо наш край має неповторну та захоплюючу історію. Про співпрацю Бродівської МАН із освітніми закладами району розповіла завідувач РМК відділу освіти Бродівської РДА Наталія Антоненко.

Цікавою була практична частина семінару – екскурсія визначними місцями смт. Підкамінь, організована старшим науковим працівником історико-краєзнавчого музею та керівником секції історичного краєзнавства МАН Андрієм Корчаком. Почалася з відвідин Монастиря Походження Дерева Хреста Господнього української греко-католицької церкви. На його території зараз проводяться ремонті роботи: встановлюють ліхтарі, прокладають бруківку, реставрують костел. Екскурсію територією монастиря проводив паламар, брат Ігор. Старовинна церква має не надто втішну історію. Після Другої світової війни, коли в монастирі була в’язниця, цю церкву перетворили на зерносховище. В’язні, аби зігрітися у морози, спалили все, що горіло, лише залишили (викинули за паркан) чудотворне розп’яття Ісуса Христа. Учасники семінару відвідали підземний храм Усікновення глави Іоана Хрестителя – крипту, де колись ховали священників та монахів. Стіни і стелю крипти добровільно розмалювали студенти Академії мистецтв технікою фрески (на вологій штукатурці).

Існує непідтверджена легенда, що Адольф Гітлер лікувався у Підкамені. Цю історію розповідали польські бойовики, аби німці не руйнували церкву та не забирали дзвонів. Вийшовши з території монастиря на г. Рожаницю, можна побачити мальовничі краєвиди малого Полісся.

Згодом всі попрямували до славнозвісного каменя (на фото), з яким і асоціюється назва селища. Цією природньою пам’яткою особливо були вражені гості з сусідніх районів, адже таке вони бачили вперше. Недалеко від каменя є печери, які теж відвідали усі. Там дійсно заглиблюєшся у колишню атмосферу та дивуєшся силі природи. Про ці печери існує багато легенд і гіпотез. Одна з них – що колись тут були підземні церкви.

Такі зустрічі і семінари сприяють обміну досвідом навчально-виховної роботи.

Ліна ВОЙТЮК.