«Українську землю треба берегти»

Минулого тижня на Бродівщині працював народний депутат Михайло БОНДАР, обраний уже вдруге до Верховної ради України по нашому мажоритарному виборчому округу. Про те, якою є Верховна рада дев’ятого скликання, реформу децентралізації та про інші актуальні теми – в інтерв’ю з обранцем бродівської громади.

– Отож, Михайле Леонтійовичу. після нелегкої передвиборчої боротьби Ви вдруге стали депутатом Верховної Ради. Як Вам працюється у цьому, дев’ятому, скликанні?

– У зв’язку з тим, що фракція «Європейська солідарність» не є чисельною – 27 чоловік, то щоб мати представництво в усіх комітетах, ми по одній-дві людині делегували у кожний комітет. Я і надалі залишився у паливно-­енергетичному комітеті і, на мій великий подив, попри те, що «Слуги народу» мають більшість у всіх комітетах, вони проголосували за те, щоб я і надалі очолював підкомітет вугільної промисловості. Тож і у дев’ятому скликанні питання шахтарів для мене є актуальними. Як працюється зі «Слугами народу? Дуже тяжко. Багато законів, які ми напрацювали у восьмому скликанні і які вже пройшли перше читання, вони перевнесли до ВР під своїми прізвищами і відповідно голосують як за свої й таким чином піаряться на законотворчому плагіаті, заробляючи собі бали. Багато дечого вони роблять з порушенням регламенту. Ми намагаємося аргументовано достукатися до їх розуму, адже будь-який закон, прийнятий з порушенням регламенту, може бути оскаржений у Конституційному суді і скасований. Також зупиняємо, коли здійснюються якісь неправомірні дії, скажімо, коли, наприклад, виникла ідея скасувати всі акти УРСР, не прийнявши нових. Так робити не можна. Адже це і Кодекс законів про працю, і передача Криму, і закони чорнобильців та інші. Спочатку потрібно напрацювати щось нове, щоб відмінити старе. А через такі дії створиться певний вакуум. Людина прийде відстоювати щось до суду і не матиме на що посилатися. Починаємо ми тісно співпрацювати з деякими депутатами, представниками Західного регіону – з Львівщини, Івано-­Франківщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Волині. Маємо союзників, хоча і не завжди, у «Голосі», «Батьківщині», а також серед позафракційних нардепів. Якщо конструктивний закон, ми за нього обов’язково голосуємо разом з більшістю. Але якщо ми бачимо, що це закон лобістський чи суперечить програмі «Європейської солідарності», – такий не підтримуємо.

– Ви проголосували у першому читанні за законопроєкт №2299 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти». Додана зміна до закону «Про вищу освіту» дозволить у закладах вищої освіти навчання російською мовою, тобто заохочуватиме русифікацію. Чим було викликане таке Ваше рішення?

– Цей закон прийнятий тільки у першому читанні і ми проголосували за нього з умовою, що до другого читання пункт щодо навчання у закладах вищої освіти російською мовою, заберуть. Якщо цей пункт не заберуть, ми у другому читанні за нього не голосуватимемо. Закон стає законом тоді, коли його підписує президент. Поки що це тільки законопроєкт і якщо наші вимоги не будуть враховані – ми не голосуватимемо. Отож, говорити про те, що ми підтримуємо антиукраїнські закони, це просто безглуздо. Для того є перше і друге читання, щоб врегулювати всі спірні питання.

– Земельне питання сьогодні в Україні надзвичайно болюче. Якою є Ваша позиція щодо продажу землі?

– Зараз ми на одній хвилі з фермерами. Ми – їхня, а вони – наша підтримка. Просимо їх обов’язково висловити свою позицію. Асоціація фермерів Львівщини звернулася до групи депутатів з Львівщини і подала свої пропозиції. Наша фракція подала їх до законодавчої бази, якщо вони не будуть враховані – ми не голосуватимемо за цей закон.

– Отож, Ви проти продажу землі іноземцям?

– Так, проти. Є у нас і чимало інших заперечень до цього закону. Земля не виробляється, як будь-який інший товар, і нею не можна вільно розпоряджатися. Українську землю треба берегти.

– Пригадую, Михайле Леонтійовичу, коли у лютому цього року на Ваше запрошення брала участь у брифінгу у Верховній раді, Ви були окрилений й говорили, що подали законопроєкт і Бродівський район буде. Тепер, як бачимо, ситуація зовсім інша. Згідно нового плану Бродівського району все ж не буде, а приєднають нас до Золочівського. Ця проблема дуже хвилює громаду Бродівщини. Чому ж сталося, як кажуть, все навпаки?

– Так, я є автором законопроєкту щодо Бродівського району. Під час спілкування з одним із розробників цієї концепції Юрієм Ганущаком виявилося, що його ввели в оману в тому, що Броди не мають 20 тисяч населення. Коли він почув про те, що тут тільки виборців є 19 тисяч, то сказав, що погоджується зі мною, щодо того, що Броди мають показники, щоб бути центром району. Адже одна з основних вимог – в районному центрі має бути більше 20 тисяч населення. Тому я буду дуже активно боротися за те, щоб центром цього укрупненого району були Броди. Я вже провів деякі зустрічі, подав звернення. Буду відстоювати на рівні Кабміну і позицію громад, щодо створення ОТГ.

– Верховна Рада ухвалила бюджет на 2020 рік. Які його особливості?

– Доволі скромний ресурс, на який можуть розраховувати у наступному році співвітчизники. У прийнятому бюджеті-2020 немає пріоритетів. Є такі самі статті, як і у попередньому, що суттєво занижені у показниках. Тобто не заклали ні обіцяного підвищення зарплат учителям, ні збільшення пенсій, ні підвищення рівня стандартів життя. Крім того, я так розумію, що кошти фонду соцекономрозвитку, звідки громади могли черпати фінанси на проєкти для перекриття дитячих садочків, шкіл, Народних домів, будуть скеровані на відновлення територій, що постраждали від війни. У восьмому скликанні протягом всього періоду і Верховна Рада, і Кабмін робили все можливе для того, щоб світова спільнота у судах підтримала, що Росія є агресором і вона за це має платити. А тут нас запевняють, що за наші з вами податки будуть відновлювати Донбас, ніби ми винуваті у тому, що Росія на нас напала і зруйнувала там всю інфраструктуру, будинки та інше.

– На днях президент України Володимир Зеленський мав телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Яка Ваша реакція на це?

– Жахлива! Я, як народний депутат і учасник АТО, скажу, що Зеленський мав піднімати питання повернення Криму, відведення російських військ з території Луганської і Донецької областей, а не займатися поверненням «начиння» з викрадених кораблів. Це мала бути жорстка позиція президента воюючої країни до президента країни-агресора.

– Під час прийомів громадян з якими питаннями до Вас звертаються люди?

– З різними. Людей приходить немало. Наприклад, багато керівників хочуть залучити кошти з держбюджету на проєкти. Під час минулої каденції нам вдалося таким чином реалізувати чимало гарних ініціатив. Звертаються за допомогою на лікування, малозабезпечені громадяни. Приходять небайдужі виборці з пропозиціями щодо певних законів. Разом з помічниками опрацьовуємо кожне звернення, що до нас надходить, намагаюся знайти найбільш ефективні шляхи вирішення тих проблем, з якими до мене звертаються люди.

– І на завершення нашого інтерв’ю, що Ви побажаєте своїм виборцям?

– Найперше хочу побажати, щоб були активними і допомагали мені також. Адже, дослухаючись до пропозицій людей, вивчаючи їх проблеми, я і формую свій порядок денний у Верховній Раді.

Добігає кінця 2019 рік, наближаються новорічні, Різдвяні свята, тож користуючись нагодою, хочу всім брідщанам побажати достатку, родинного затишку, Божого благословення, перемоги і миру.

Розмову вела
Надія ЗАБОКРИЦЬКА.