Додому > Новини > Тут поєднується минуле, сьогодення і майбутнє

Тут поєднується минуле, сьогодення і майбутнє

Хтось над усе любить побродити у музейній тиші, подумати що було, що є і що буде, декого ця тиша насторожує, гнітить чи тривожить. Але варто звернути увагу на музейні експонати, як тиша «заговорить» голосами з минулого і сьогодення та покликом майбутнього. Адже недарма музеї називають своєрідною скарбницею історико-культурної спадщини, доступною всім, а їх працівників – літописцями і хранителями історії краю.

І з цього погляду Броди мають справді таки достойну скарбницю з давньою історією і напрацюваннями. До речі, цьогоріч минає 20 років як музей у нашому місті здобув статус історико-краєзнавчого і став потужним культурно-освітнім та науково-дослідницьким центром. Про це розмова нашого кореспондента Галини ПЕТРУСЬ з директором Бродівського історико-краєзнавчого музею Василем СТРІЛЬЧУКОМ.

– Василю Михайловичу знаю, що праця музейників не завжди на виду, але все ж дуже потрібна, насичена, цікава і непроста, зважаючи на вельми несприятливу соціально-економічну ситуацію у країні загалом. Що вважаєте головним у своїй праці?

На фото: (зліва направо) молодша наукова співробітниця Стефанія Морозюк, доглядач Володимир Ульянов, директор Василь Стрільчук, науковий співробітник Михайло Гузюк, бібліотекар Наталія Ханакова.

– Вивчення, збереження і використання національної та світової історико-культурної спадщини і залучення громадян, влади, громадських організацій до збереження цієї спадщини у брідському краї.

– Як спрацювали у минулому, гостро-карантинному і здебільшого онлайновому році?

– У плані науково-­дослідної діяльності працівники нашого музею (на фото) підготували до друку матеріали наукового збірника XІІ науково-краєзнавчої конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині» з доробком 25 авторів, 22 наукових та науково-популярних статті, авторами яких, крім мене, були Андрій Корчак, Наталя Ханакова, Володимир Ульянов. Працівники музею взяли участь у ряді науково-краєзнавчих конференцій, зокрема у ІІІ Всеукраїнській науковій конференції «Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917 – 1921 рр.) до сьогодення», у с. Крути Ніжинського району Чернігівської області, у щорічній конференції «Бережанська гімназія. Сторінки історії», у восьмій науково-практичній конференції «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи» у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику, у першій науковій конференції у Підкамені «Історія Підкаменя в контексті політичних, соціально-економічних та культурних процесів на західноукраїнських землях».

Старший науковий співробітник Андрій Корчак продовжив роботу над опрацюванням книги «Вічний вогонь – Їзкор (поминальна молитва) Бродів».

Спільно з співробітниками Науково-дослідного центру Інституту археології Національної академії наук України «Рятівна археологічна служба» ми взяли участь у проведенні археологічних досліджень у середмісті Бродів під час будівельних робіт на вул. Вірменській, площі Ринок та вул. Веселій.

Під час карантину та дистанційної роботи підвищували свою кваліфікацію на сертифікованих курсах, вебінарах, тренінгах.

– Знаю, що ведете жваву виставкову діяльність…

– У виставкових залах Бродівського історико-краєзнавчого музею експонувалися виставки картин бродівського художника Максима Бєскова «Діва», банерна виставка «Українські Січові Стрільці», макет Бродівського замку кін. XVIII ст.

У приміщенні центральної районної бібліотеки – виставка портретів «Галерея Героїв діячів національно-визвольного руху 30-40-х років ХХ століття». Було підготовлено й виготовлено банерну виставку «Олександр Вислоцький. Шлях Героя».

– А що зроблено в плані культурно-освітньої діяльності?

– Ми провели більше 30 екскурсій, підготували ряд публікацій для газети «Голос відродження», записали радіопередачі, що прозвучали в ефірі «Броди FM» (88,8) у авторській програмі Володимира Булишина «(Не)Цікава історія».

Наші музейники провели також інтерактивні лекції «Митрополит Андрей Шептицький і Брідщина», краєзнавчу години «Лицар ідеї та чину – П. Полтава», «З історії бродівських книгозбірень». Працівники музею були задіяні в організації та проведенні багатьох міських заходів, зокрема у зустрічі з журналісткою, дослідницею, просвітянкою з Харкова Вікторією Скляровою, ініціаторкою проєкту «Стежками Сковороди» (читальна зала районної бібліотеки), презентації збірки «Йозеф Рот – портрет на тлі суспільно-політичних змін» (для працівників культури Бродівщини), відкритті виставки «Була висока трава», підготовленій фондом «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» (Бродівська гімназія ім. Івана Труша), екскурсійному супроводі велопробігу, присвяченому 155-річчю від дня народження митрополита Андрея Шептицького, організованого парафією церкви Воздвиження Чесного Животворящого Хреста м. Броди.

– Знаю, що займаєтеся і видавничою діяльністю…

– Так, підготували і видали черговий краєзнавчий збірник «Брідщина – край на межі Галичини й Волині».

Крім цього я записав інтерв’ю (про Йозефа Рота, історичну спадщину Бродів, музей) для австрійського радіо про культуру і науку (Radio Ö1, the culture and science Radio of ORF (Austrian Broadcasting Corporation). Відповіді на запитання журналістки Brigitte Voykowitsch, а для сербського туристичного інтернет-порталу «Korzo» – статтю про історико-культурну спадщину Бродів (переклад на сербську Mihal Ramač).

На завершення хочу сказати, що у нашому музеї зберігається 5 126 предметів Музейного Фонду України та 4 167 предметів науково-допоміжного фонду (включаючи бібліотечний).

Музей має приміщення загальною площею 442,4 м кв. (основне приміщення на майдані Свободи, 5 – 176,9 м кв. та господарське приміщення з підвалом на території Бродівського замку, що потребує капітального ремонту). При музеї діють виставкові зали та бібліотека в палаці Бродівського замку. Так що знайдіть час поринути в музейну атмосферу – не пошкодуєте!

Фото Вячеслава ЧИЖИКА.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *