Бродівська газета Голос Відродження Новини м.Броди та Бродівського району 
Як уже повідомляла наша газета, біля Бродів, на території Язлівчицької та Лешнівської сільських рад, поза межами населених пунктів, планують збудувати першу в Україні пілотну ферму з вирощування норок за найвищим європейським стандартом утримання хутрових тварин. Поголів’я маточного стада – 300 000 норок. Це 50 000 самок. Приплід молодняка 250 000 тварин. Комплекс будуватимуть з нуля, відповідно до найновіших європейських технологій і стандартів. Інвестиції в одну ферму – близько 11 мільйонів євро. Після погодження документації, ферму планують збудувати за півроку. На одній фермі працюватиме майже 70 працівників, без урахування адміністративного персоналу.
АЛЕ…Жителі навколишніх сіл, не в повній мірі володіючи інформацією, протестують проти такого інвестиційного проекту на їх території, мотивуючи це тим, що це призведе, до забруднення навколишнього середовища – грунту, води і повітря.
Норківництво є основною складовою галузі звірівництва у багатьох країнах світу. Перші норкові ферми були організовані в США у 20-х роках минулого століття, і до середини 30-х років шкірки норок не мали великого попиту. Підвищення попиту на норкове хутро дало початок швидкому збільшенню поголів’я норок, і тепер ця продукція на міжнародному ринку становить понад 80% кількості проданого хутра на аукціонах у різних країнах світу.
Отож, на запрошення ТОВ «УА Хутро» бродівські журналісти, а також представники Язлівчицької, Шнирівської, Лешнівської сільських рад, Заболотцівської ОТГ, Буської та Радивилівської районної влади, екологічної комісії Сокалько-Жовківської єпархії, екологічних організацій Львівщини, громадські активісти з Бродів та Буська вирушили у неблизькі мандри до Польщі та Данії, щоб вивчити досвід ведення і розвитку звіроферм у цих країнах і вияснити, чи такі «страшні» норки, як їх малюють і чого чекати нам? Під час цієї подорожі туди й назад ми подолали майже 4 тис. кілометрів.
Перша наша зупинка була у Польщі у населеному пункті Срочин, біля Познаня, де нас зустріли власник норкової ферми Адам Домагала та консультант Якуб Скікєвіч.
Бродівчани на норковій фермі у Польщі
Звичайно, що ми прагнули отримати інформації якнайбільше і чим пошвидше. Тож тільки переступивши поріг ферми, ми засипали наших сусідів запитаннями. А цікавило нас все. Найперше, на якій віддалі ферма від населеного пункту, чи годують норок антибіотиками, чи є неприємні запахи і багато іншого. До речі, варто зазначити, що перебуваючи уже безпосередньо на території ферми (а це приблизно за 80 метрів від самих шедів), учасники делегації з України зазначали, що якогось специфічного запаху норки чи гною не відчувають. Відразу кинулася в очі впорядкована територія, заасфальтовані доріжки і проходи в шедах, а між ними посипані вапном (як пояснили нам, для дезинфекції) грунтові доріжки, що вже зазеленіли під першим весняним сонечком.
Пан Якуб розповів, що тут утримується 25 тис. маточного поголів’я. Ферма знаходиться по середині села, за 150 метрів від житлових будинків і адаптована до найвищих європейських стандартів утримання хутрових тварин – «WelFur», сертифікаційною програмою для визначення рівня ферми за умовами утримання тварин. Протоколи програми «WelFur» було розроблено сімома провідними європейськими університетами. Програма створена на основі методології проекту єврокомісії з якості умов утримання тварин, який визнаний у світі як найбільш комплексна система оцінки умов утримання тварин. Вона складається із 4 базових принципів і передбачає 22 параметри оцінки умов належного утримання тварин. Йдеться про просторі клітки, доступ до свіжої води, захист від впливу навколишнього середовища і доступ до місць гніздування та іграшок. Норки також отримують збалансоване харчування за контрольованою рецептурою, ветеринарний нагляд і належний та правильний догляд. Програма «WelFur» є обов’язковою до виконання всіма фермами країн Європи. Власник польської ферми пан Адам зазначає, що постійно проводяться перевірки, зокрема, для отримання сертифікату, перевірки відбуваються тричі на рік: весною, коли тут перебувають лише самки, влітку – коли вже є молодняк і перед забоєм. В подальшому перевірки проводяться також регулярно, але вже за довільним графіком.
– Коли саме приїде аудитор – невідомо, – говорить він. – Перевірки проводяться на вибір, без попередження, за допомогою міжнародної комп’ютеризованої системи, головний сервер якої знаходиться у Данії. Завдання на перервірку аудитор отримує безпосередньо на місці. Все це робиться з метою, щоб виключити з гри тих, хто не дотримується стандартів. Окрім того, самих аудиторів потім також додатково перевіряють.
На наше запитання. чи були зауваги аудиторів до їхнього підприємства, господарі майже в один голос відповіли, що якщо виявлять якісь недоліки, то тоді ферму можна закривати. Адже у такому випадку аудитори не видадуть сертифікат. А без сертифікату «WelFur» хутрова звіроферма не може брати участь в аукціонах. Найважливіший етап при вирощуванні норок – реалізація хутра на міжнародних аукціонах, що проводяться в Данії, Фінляндії, Канаді, США, Росії. Слід зазначити, що найбільша норкова ферма у Польщі нараховує 100 тис. маточного поголів’я.
Нам нетерпілося чимшвидше потрапити у самі шеди – це довгі навіси з двома рядами кліток та проходом між ними. У кожній клітці є гніздо, що являє собою металевий сітчастий будиночок. Під кліткою на соломі лежать маленькі купи гною, який прибирають двічі на рік і продають фермерам для використання на полях. Зверху шеди мають дах з шиферу, який захищає норок від сонячних променів, дощу та снігу. Тож забезпечивши нас високими бахілами, провівши інструктаж, господарі провели нас безпосередньо до норок. У клітках бігали прудкі і в’юнкі звірки різних кольорів – коричневі, чорні, білі, сріблясто-голубі, руді. І тут, біля кліток, вже пахло норковим духом.
Шеди, в яких утримуються звіри
Основними умовами успіху у цьому бізнесі є, перш за все, правильна годівля, догляд і утримання. На території є резервуар для кормосуміші, яку завозять у господарство спеціальним автотранспортом. Роздавання кормів механізоване. Кормосуміш роздають за допомогою спеціального кормороздавача, який має дозувальний пристрій і бункер з кормом. Корм викладається зверху на клітку. На запитання, чи додають до харчування антибіотики, Якуб відповідає, що ні в якому разі, лише у випадку хвороби, а це буває рідко. Ветеринар оглядає звірків тричі на рік. Для напування норок використовують автоматичну систему подачі води з використанням ніпельних автонапувалок. Норки, натискаючи носом на рухомий стік у центрі головки, відсувають гумовий клапан, і вода починає надходити слабкою цівкою. Для води є скважина, глибиною до 70 метрів.
Пан Крістіан роздає корм тваринам
Також на території передбачено будиночок для обслуговуючого персоналу. Як нам розповіли, працівники приходять на роботу, знімають свій домашній одяг, приймають душ і вдягають робоче вбрання. Після закінчення зміни знову приймають душ і переодягаються у домашній одяг. Без потреби сторонні особи на територію ферми не ходять. Встановлено високий рівень дотримання санітарних норм. На роботу сюди будь-кого взяти не можуть. Майбутні працівники проходять певне навчання. В їх обов’язки входить догляд за тваринами (годування, прибирання) та перенесення норок під час чистки кліток. Більшість робіт автоматизовані.
Поверталися ми з норкової ферми з гарним настроєм, в автобусі обговорювали те, що побачили. А наші сусіди з Буська, як кажуть, довго не роздумували і висловили пропозицію запросити інвесторів з Данії збудувати ферму на території їхнього району.
На заводі «Jasopels Polska»
Цього ж дня ми відвідали завод «Jasopels Polska», де виробляється устаткування для хутрової галузі. Генеральний директор данської компанії «Jasopels» (власник заводу «Jasopels Polska») Пол Бах провів для нас екскурсію на виробництво. Високий рівень організації виробничих процесів, порядок і чистота приміщень – обов’язковий атрибут данського бізнесу.
Світовим лідером виробництва шкірок норки вважається Данія. Це – одна із передових країн, що досліджує і вирощує норок. Уряди інших країн беруть приклад з цієї держави у питаннях вдосконалення законодавства з догляду за тваринами. Данія є також автором наукових досліджень щодо догляду за хутряними тваринами. Для того, щоб вирощувати найбільше здорових хутрових звірів у найбільш прийнятний спосіб, «Kopenhagen Fur» робить істотний внесок у те, щоб постійно покращувати екологічні умови на звірофермах. Про перебування бродівчан на норкових фермах у Данії читайте у наступних публікаціях. Свою сьогоднішню розповідь хочу завершити інформацією про те, що на норкових фермах і у Польщі, і у Данії працюють також й українці…
