Село – скарбниця народних звичаїв і духовності

Вже третій рік поспіль новорічно-різдвяні свята мають свої особливості, бо великі корективи у їх відзначення внесла коронавірусна епідемія.

Та незважаючи на карантинні обмеження, ми, культпрацівники та аматори сцени, не забуваємо про наші прекрасні народні звичаї та обряди зимового циклу. Цьогоріч Різдвяні свята у нашому селі Гаї-Дітковецькі розпочалися із театралізованого дійства «У нічку святкову з’явися мені знову» –свята, яке люблять як малі, так і дорослі. Воно відбулося у місцевому храмі вмч. Димитрія ПЦУ. Св. Миколай (Г.Лідиховський) та Ангел (А.Ільїв) вітали всіх зі святом і роздавали подарунки. У храмі панувала святкова атмосфера. Під дзвін дзвіночків ряжені співали величальні пісні про Миколая.

А на Різдво аматори сцени, переодягнувшись у костюми вертепних дійств, колядою прославляли народження Христа. Свята були особливими, бо навіть погода посприяла цьому. Всіляких гараздів бажали колядники усім жителям села.

Завершився цикл фольклорною веселкою «Колядуємо, щедруємо від Різдва й до Йордану», підготовленою разом із фольклорним колективом Народного дому. У цей день звучали колядки «Добрий вечір, люди, в вашій теплій хаті», «Ми прибули, господарю», «Ангели в небі пісню співають», щедрівки «Хрещався Ісус та на Йордані», «Ой по Йордані святі ходили» та інші, новорічні віншування.

Виступи аматорів сцени завжди до душі нашим односельцям. Ми неодноразово брали участь у різних заходах і поза межами села, побували і в м. Жовква. Концертні програми у нас завжди насичені, цікаві, бо у селі проживає багато талановитих людей. І добре, що є ентузіасти самодіяльної сцени – як і молодші, так і старшого віку, які надихають на пісню. Шкода тільки, що зараз стали менше уваги приділяти культурі на селі. Це прикро, адже витоки народної культури починаються саме із села. Між тим, деякі заклади культури перестають функціонувати через їх закриття. А так хочеться, щоб культура на селі процвітала, щоб наше старше покоління передавало у спадок звичаї, традиції й обряди молодшому, щоб наші діти не забували про те, що пережили наші прадіди.

За будь-яких умов запорука успішної роботи культпрацівників – це створення належних умов праці для втілення усіх задумів, піднесення їх професійності і відповідальності.

І хоч на порозі уже Стрітення, але дух різдвяної коляди ще довго буде витати у наших домівках і в серцях кожного з нас, зігріваючи наші душі теплом, вірою, любов’ю і надією на довгоочікуваний мир та життєве благополуччя.

Світлана ГАВРИЛЮК,
культпрацівниця с. Гаї-Дітковецькі.