Додому>Освіта>Реальні загрози віртуального світу

Реальні загрози віртуального світу

У світі сучасних технологій діти про можливості глобальної мережі дізнаються надзвичайно рано. Вміння орієнтуватися в онлайн-просторі навіть порівнюють із вмінням писати чи читати. Серед основних потреб, що спонукають їх до цього, є пошук інформації, дистанційне навчання, спілкування, розваги. Але обізнаність дітей, та й більшості дорослих, щодо безпеки у «віртуалі» залишається дуже низькою. З якими небезпечними речами стикаються діти та підлітки в Інтернеті?

Практично, не проходить і кілька днів без новин про чергову дитячу чи підліткову «хворобу». Небезпечні ігри, квести, челенджі, ризиковане спілкування у соціальних мережах вносять присмак постійної небезпеки та тривоги у життя тисяч сімей. А як же не тривожитися і зберігати спокій, сприймаючи шокуючі новини: дівчатка-підлітки наковталися пігулок під впливом відео в TikTok на кшталт «Випий 40 таблеток і подивись, що буде», чи неповнолітні діти «випадають» з вікон, балконів багатоповерхівок. Вони стають учасниками суїцидальних спільнот, так званих «груп смерті», чисельність яких вражає: «Тихий дім», «50 днів до мого…», «Біжи або помри», «Червона сова», «Я в грі», «150 зірок» та ін. Жахіття: онлайн-монстр Momo, що погрожує та залякує дітей, використовує інформацію про них з метою маніпуляції, підбурює до насильства та суїциду. «Виклик стрибка» або «Підсік» – небезпечні ігри для школярів, що закінчуються травмами і навіть смертю. Перелік цих небезпек можна продовжити… Що ж треба знати батькам, аби вберегти сина чи доньку чи підлітка від віртуальних загроз? Як можна виявити зацікавленість дитини у групах, де взагалі йдеться про суїцид?

Дорослим варто приділяти більшу увагу психічному стану дитини. Часто поведінка підлітків здається батькам настільки небезпечною, що вони готові звернутися по допомогу до психолога. Звертайтеся! Це нормально!

Батьків лякають перепади настрою підлітків, що є нормою для цієї вікової групи. Проте повинні насторожити: емоційна напруженість, різкі зміни поведінки, дивні зустрічі і «справи», і те, що дитина почала менше спілкуватися з рідними та друзями, частіше закривається у себе в кімнаті, ігнорує батьківську турботу, дратівлива, агресивна, замкнута, мовчазна, інертна.

Необхідно звертати увагу на коло спілкування дитини – і реальне, і віртуальне, цікавитися змістом її спілкування у приватних чатах. Варто перевіряти облікові записи (акаунти) дитини у соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт (звісно, обережно і акуратно, щоб не спровокувати агресію «незалежного» підлітка). Обов’язково контролювати те, які фото та відеофайли знаходяться в ґаджетах дитини.

Але пам’ятайте: завжди варто працювати на випередження, попередити небезпеку. Батькам потрібно зайняти вільний час сина чи доньки спортивними або мистецькими гуртками, розвивальними позаурочними заняттями, обов’язково враховуючи інтереси та уподобання своїх чад. У підлітковому віці дитина хоче випробувати себе, довести собі та іншим, що вона чогось варта і дорослі повинні допомогти їй у самореалізації та самовираженні.

Особливо важливо навчити підлітків справлятися з негативними емоціями і важкими переживаннями. Дитина має знати, що всі її емоції важливі, мати змогу поділитися ними з батьками і не боятися, що її перестануть розуміти, якщо їй сумно, страшно чи боляче. Вона повинна відчувати любов, довіру, розуміння, захист та підтримку дорослих, а не самотність і безпорадність. Впливає на поведінку дитини й надмірна опіка з боку батьків, безперервні заборони, настанови, повчання, контроль за кожним кроком. У підлітків часто саме це викликає протест, що призводить до загострення взаємин.

На жаль, наймолодші користувачі сучасних технологій теж стають жертвами різноманітних віртуальних угрупувань, легко піддаються негативним впливам соціальних мереж. Фахівці радять батькам змалечку цікавитися віртуальним життям дитини, не ігнорувати запитань, привчити своїх дітей ділитися враженнями про відвідування інтернету та розповідати про те, що викликало у них хвилювання. Дорослі мають зрозуміти, що дитину турбує, чим вона захоплюється, чого хоче.

Краще за батьків ніхто не піклуватиметься про те, щоб захистити дитину від зайвого ризику і пошуку пригод!

Оксана Булишин,
практичний психолог ЗЗСО з дошкільним підрозділом «Ясенівська ЗОШ І-ІІІ ст».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *