Поринули у предивний світ поезії…

Весна не тільки пробуджує землю від зимового сну, а й людські почуття і поривання, світлі надії і сподівання, оті духовні животоки, які відрізняють людину від інших земних істот. І, мабуть, не випадково саме у першому весняному місяці, 21 березня, відзначається Всесвітній день поезії. І вже традиційно у цей час у Бродівській центральній міській книгозбірні з цієї нагоди відбуваються цікаві дійства, що збирають у бібліотечній Літературній вітальні, що працює за сприяння редакції «Голосу відродження», шанувальників рідного слова та місцевих поетів.

Цьогоріч така зустріч була особливою, бо її організатори – бібліотекарі запросили у Літвітальню студентів Бродівського педагогічногшо коледжу ім. М.Шашкевича та випускників цього навчального закладу різних років, для яких поезія стала потребою душі, способом самовираження свого «я» у Слові, й надихнула поділитися з іншими тим, що визріло у серці і думках зі сторінок власних поетичних збірок. Цікаво, що гостей, а це були вихователька дитячого садка №9 «Пролісок» м.Броди Любов Чорна і колишній працівник правоохоронних органів Ярослав Миськів, об’єднує не лише перша альма-матер, а й своєрідні літературні ювілеї – відповідно 10 і 20 років з часу виходу перших поетичних збірок « Торкнутися словом небес високих…» і «Мідь кленового листя», а також плідна співпраця зі справжнім народним самородком землі брідської, автором кількох пісенних збірок, композитором, баяністом і виконавцем Михайлом Добрянським.

Гостей, як і годиться добрим господарям, щиро привітали ведуча Літературної вітальні, бібліотекар Надія Степура та її колега по праці Ольга Нежива. Їх справді яскраві розповіді про творчість Ярослава Миськіва, який пише не лише вірші, а й серйозну прозу, зокрема історико-краєзнавчої тематики, досліджуючи минуле та історію родоводів свого рідного, невеличкого, але дивовижно-мальовничого, села Велин, яке власне й надихає його на поезію. Зокрема, він є автором книг «Колиска мого дитинства», «Сторінки історії міліції Брідщини», «Записки криміналіста», «Між двох вогнів».

А для Любові Чорної код її долі, як сказала Надія Степура, це її ім’я. Вона з любов’ю щодня поспішає до своїх маленьких вихованців, це основа її сімейних цінностей, які разом з чоловіком передала і двом синам-соколам, її катехитичної праці у церкві Успіння Пресвятої Богородиці, активної участі у народному аматорському ансамблі народної пісні «Криниченька» НД м.Броди і, звичайно, у дуетному співі та пісенній співпраці з Михайлом Добрянським. Крім поетичних збірок «Торкнуся словом небес високих..» та «Барви України», Любов Чорна, яка, до речі, торік магістратуру закінчила, підготувала і видала для дошкільнят та колег посібник-хрестоматію «Художнє слово у розвитку дитини». Ці розповіді ведучі Ольга Нежива і Надія Степура переплітали мистецьким читанням поезій гостей.

Майбутнім педагогам цікаво було послухати справді натхненні виступи і самих поетів, їх вірші в авторському виконанні. Ярослав Мись­ків та Любов Чорна кожен по-своєму йшли до поетичної творчості. Але обоє переконані, що поезія – це справді безсмертний дотик до душі. І коли у душі й серці назбирається оте відчуття, то ти вже не можеш втримати його у собі. «А вірш живе і «йде між люди» тоді, коли подобається їм», – стверджували гості.

Вірші Я.Миськіва та Л.Чорної «пішли в люди». Це видно було й по тому, з яким захопленням слухали студенти ліричні поезії, пейзажну лірику Я.Миськіва, духовні, патріотичні, філософські та ніжно-ліричні вірші Л.Чорної, їхні розповіді, чим полонив їх світ поезії, як народжувалися перші збірки і про що мріють-віршують сьогодні.

Вдало «вписався» у цей творчий дует і канву поетичного свята Михайло Добрянський, який не тільки поклав на музику ряд віршів Л.Чорної і Я.Миськіва, а й прекрасно виконує їх разом з пані Любою. Своєрідним гімном рідному селу, материнській любові стала, зокрема, пісня (автор слів Я.Миськів) «Летять лелеки в мамине село» у зворушливому виконанні дуету Добрянський – Чорна. Неймовірну насолоду принесли усім пісні цього талановитого дуету «О Маріє..», «Грай, музико, грай», «Бажаємо» та «Запросити хочу вас у Броди», що перемогла в онлайн-конкурсі на кращу пісню про рідне місто, пісні, автором і слів, і музики та виконавцем яких є Л.Чорна, «Гімн українського дошкілля», «Колискова для дітей».

А ще гості щиро поспілкувалися з майбутніми вчителями на таку животрепетну тему, як «Що значить поезія у житті людини», побажали їм не бути байдужими до поезії, до рідного слова і своїх учнів цього навчати.

Підсумовуючи зустріч, Надія Степура подякувала Любові Чорній, Ярославу Миськіву, Михайлу Добрянському (на фото) за те, що завдяки їм усі поринули у предивний світ поезії і музики.

Писати про поезію і про те, чим вона «чіпляє» людські душі, – не просто. Її треба читати, читати очима серця. Тож пропонуємо кілька віршів Я.Миськіва та Л.Чорної з їхніх збірок «Мідь кленового листя» і «Торкнуся словом небес високих…».