Минулого тижня на Бродівщині перебував народний депутат України Михайло Бондар. В інтерв’ю для нашої газети він розповідає про роботу в парламенті та на своєму виборчому окрузі.
– Михайле Леонтійовичу, традиційне питання: мета Вашого візиту на Бродівщину?
– Як завжди, у кінці місяця я працюю на окрузі з виборцями. Сьогодні мені довелося поєднати роботи у Буському і Бродівському районах, оскільки учора відбувалася позачергова сесія Верховної Ради України, у зв’язку з чим змістився графік. Парламент зібрався на позачергове засідання, щоб внести правки до раніше заветованого президентом Володимиром Зеленським закону про відновлення конкурсів на державну службу, які ще називають «правки під Вітренка». Як відомо, Юрій Вітренко виконує обов’язки міністра енергетики і його двічі поспіль Верховна Рада не затвердила на посаді. Отож, закон з правками президента затвердили. Тепер цей закон не лише повернув конкурси на держслужбу, а й надав виконувачам обов’язків міністрів повноцінні міністерські повноваження. Опозиційні фракції обурені цим законом.
– Сьогодні у Вас на прийомі побувало немало громадян. З чим люди йдуть до Вас і чим Ви їм допомагаєте?
– Звертаються з різними питаннями. Сьогодні були люди, які зверталися за матеріальною допомогою, керівники навчальних закладів, дошкільних та позашкільних установ просили про залучення державних коштів на ремонти приміщень. Колишні військовослужбовці піднімали питання пенсійного забезпечення. Завідувачі дитсадків говорили про заборгування оплати за електроенергію. Ці дитячі установи були передані в ОТГ разом з боргами і їх вже двічі попереджували про відключення від електропостачання. А це холодні приміщення, в яких перебувають діти, крім того псування продуктів. Буду зустрічатися з керівництвом району, ОТГ і виясняти, чому так сталося та як можна вирішити цю проблему.
– Ви представляєте інтереси своїх виборців як народний депутат України уже другу каденцію. І вже пішов другий рік цієї каденції. Коротко проаналізуйте свою роботу і плани на майбутнє?
– Ця каденція – зовсім інша конфігурація. У восьмому скликанні законопроєкти, де я був автором чи співавтором, розглядалися і приймалися. Зараз із законопроєктів, напрацьованих мною чи у співавторстві, що перейшли у дев’яте скликання, представники фракції «Слуги народу» зробили плагіат. Зареєстрували такі ж проєкти, за змістом слово в слово, але вже під іншими номерами і авторами. Але ще залишається механізм запитів, звернень і я намагаюся це активно використовувати. Вже є близько 80 запитів, більше півтори тисячі звернень. Крім того, залишаю за собою право бути присутнім, наприклад, як голова підкомітету вугільної промисловості, на засіданнях енергетичного антикризового штабу і намагаюся активно впливати на його рішення, вносячи поправки у протокол, фіксуючи свої пропозиції, що є обов’язковими до виконання Кабміном або певним міністерством. Також це заяви, виступи, аргументація від нашої фракції щодо певних законопроєктів.
– А плани на майбутнє?
– Все те, що я робив у попередньому скликанні, роблю і зараз. Якщо до мене люди звертаються з кошторисною документацією – формую і подаю документи до міністерства фінансів, добиваюся, щоб цей проєкт був реалізований через державний бюджет. Намагаюся допомогти своєму виборчому округу фінансово в плані ремонту доріг, намагаюся залучити максимум коштів. Мені не важливо, щоб під зверненням стояло моє прізвище. Якщо хтось хоче повісити собі медалі, хай це робить. Для мене головне – кінцевий результат, щоб на округ були залучені кошти і була можливість реалізувати задуманий проєкт.
– Ви політик уже з досвідом. На Вашу думку, якими трьома якостями має володіти сучасний політик?
– У першу чергу – це чесність. Людина, яка не щира, обдурює своїх виборців – не може бути політиком, бо довіри до нього немає. Я зі своєї сторони довів свою щирість і чесність, коли біля Верховної Ради поставили детектор брехні. Пройшов його без вагань і відповів на всі питання. У подальшому активісти, які проводили це опитування, підтвердили, що мої відповіді правдиві.
Якість номер два – професіоналізм. Депутат має бути фахівцем у якійсь галузі – юриспруденція, карний розшук чи аграрій, економіст, енергетик тощо, адже закони, що приймаються у Верховній Раді, стосуються всіх галузей. Для цього у парламенті є комітети, де депутати напрацьовують законопроєкти.
У наш час дуже важливо, щоб депутат був патріотом. Він не має бути проросійським, не заглядати на країну-агресора, а докладати всі свої зусилля, щоб гарно жили люди, щоб розвивалася економіка, бізнес, підтримувати свого виробника. Звичайно, ми маємо торгувати, конкурувати з іншими країнами, але в першу чергу робити все, щоб розвивалася наша країна. Розуміючи, що в країні йде війна, депутат має дбати про свою армію. Щоб солдат на фронті був одягнений, нагодований, озброєний, забезпечений технікою.
– Відбулася децентралізація. Бродівський район перестав існувати. Утворилися три територіальні громади – Бродівська, Заболотцівська і Підкамінська. Які є плюси і мінуси у цьому процесі? Хто виграє і якою буде доля новоутворених районів?
– Ви чудово знаєте мою позицію щодо ліквідації і формування нових районів. Такої ж позиції дотримувалася наша фракція, тому ми не голосували за формування нових районів, бо вважаємо, що має бути двохрівнева ланка – об’єднана територіальна громада і обласна рада. Ще однієї структури, такої як район, що дублює певні повноваження і не знає зараз кому їх передати, не має бути. Що ми бачимо зараз? Починається боротьба за виживання. Райони починають з ОТГ, попередніх районів витягувати кошти. Скасовуються рішення, що приймали попередні районні ради, а вони здебільшого стосувалися передачі майна в об’єднані територіальні громади. Зараз правонаступники – новостворені райони – переглядають це по іншому, тому що розуміють, що їм за щось треба жити і десь шукати кошти.
Я розмовляв з представниками комітету Верховної Ради з державного устрою і вони говорили, що зроблять все можливе для того, щоб через рік ці райони розпустилися. Хоча я в це не вірю. Люди спробують смак влади, то ж не думаю, що вони добровільно складуть повноваження. Тоді треба вносити зміни до Конституції України і ліквідовувати райони. Не має бути такої проміжної ланки як район.
Плюси реформи у тому, що кошти залишаються на місцях і ними мають розпоряджатися об’єднані територіальні громади. Землі запасу або за межами населеного пункту переходять їм. Є ще ряд законопроєктів, згідно яких ми маємо підсилити ОТГ повноваженнями на місцях. У подальшому, коли завершиться вся ця епопея з повноваженнями об’єднаних територіальних громад, вони виграють.
– Мене, як журналіста, цікавить Ваша думка і позиція щодо закриття телеканалів «112 Україна», «NEWSONE», «ZIK». Це наступ на свободу слова чи припинення, нарешті, проросійської пропаганди?
– Зі складу депутатів теперішньої Верховної ради я і Микола Величковський – двоє депутатів, які ще у 2017 році підписали постанову про закриття цих каналів. Ще тоді ми сказали, що це не є свобода слова, це пропагандистські проросійські канали, які сіяли брехню, забивали голови людей «русским миром». Туди ходили тільки прихильники Януковича, ОПЗЖ, ОПОБЛОКУ. Ми закрили не телевізійні канали, а дійсно пропагандистські «проросійські помийки».
– 23 лютого, біля будівлі Офісу президента у Києві, проходила масштабна акція протесту через вирок активісту Сергію Стерненку. Відбулися сутички мітингувальників з поліцією. Серед людей розпилювали сльозогінний газ, запускали димові шашки, мітингувальників закривали в автозаки і затримували. Ви також були там?
– Так. Спочатку був на Банковій, але коли побачив, що вже починають витягувати активістів і через Банкову вести на сторону вулиці Лютеранської, користуючись своїм посвідченням, перейшов туди, бо вже запихували в автозак адвоката Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка і Яни Дугар Віталія Коломійця. Разом з ним та Масі Наємом нам вдалося зразу на Лютеранській декого звільнити. Телефонували керівництву нацполіції. Вранці наступного дня звільнили всіх.
– Ваша думка стосовно таких суддів, судів і вироків?
– Чому хлопці й дівчата вийшли під Офіс президента? Тому, що вчора закрили «Ріффмастера», сьогодні Сергія Стерненка, а завтра – може кожен з нас, хто пройшов Революцію Гідності, хто допомагав фронту, хто пішов добровольцем на фронт, потрапити у СІЗО. Який вирок може винести суддя, що тримає на вході до свого будинку бюсти Леніна і Сталіна, поклоняється їм і сумує за Радянським Союзом? Яке рішення він може винести патріоту, який боровся проти «русского мира», щоб він не зайшов в Одесу, виступав за викриття тих, хто вбив Катерину Гандзюк, на якого тричі здійснювали напад? Тобто робилося все, щоб закрити Стерненку рота. Депутати з «Європейської солідарності», «Голосу», в тому числі і «Слуг народу», добиваються, щоб Сергій був переведений з Одеського СІЗО до Києва. Ще раз наголошу – сьогодні Сергій Стерненко, а завтра може бути кожен з нас.
– Що Ви побажаєте своїм виборцям?
– Берегти здоров’я. Дотримуватися всіх карантинних заходів, не легковажити носінням масок, дослухатися до рекомендацій лікарів. Закликаю усвідомлювати всю серйозність ситуації. Сьогодні, у час пандемії, обережність може врятувати не одне життя.
Розмову вела
Надія ЗАБОКРИЦЬКА.