«Складніше за все для сучасної людини зрозуміти і прийняти закон жертви. Але, тільки жертвуючи чимось, у тому числі своїм часом та устремліннями, ми можемо просуватися вперед, здобувати нові можливості. Коли жертвуємо чимось в ім’я Великої мети, ми отримуємо значно більше, ніж віддаємо. Тільки віддаючи, ми можемо отримувати і підніматися вгору». Цими словами філософа та науковця Віктора Сарчука хочу розпочати свою розповідь про відому на Брідщині та далеко за її межами людину Дмитра Івановича Зробка. Саме у його особистості я відчув високий патріотизм і жертовність у боротьбі за утвердження незалежності Української держави, відродження рідного краю. Як твердить сам Дмитро Іванович, у патріотизмі кожного свідомого співвітчизника він вбачає не гасла, а конкретну дію, і це переконливо засвідчує його тридцятилітня діяльність як політика, активного громадського діяча. Хоч заради справедливості варто відзначити, що для колишнього тоталітарного комуністичного режиму він вважався неблагонадійним вже з десяти років від народження, оскільки з матір’ю, братом і сестрою був виселений у Сибір. А батька Івана Федоровича Зробка – повстанця, стрільця УПА більшовицькі людолови запроторили у карагандистські гулаги.
Нелюдське поводження з сім’ями репресованих, приниження та переслідування і сформували характер патріота. Не випадково вже після повернення із заслання постійно знаходився під наглядом місцевих кадебістів як потенційний ворог режиму. Їхні підозри були далеко небезпідставні. Вже у 1989 році Дмитро Іванович очолює осередок Народного Руху України на тодішньому Бродівському заводі сухого знежиреного молока, де працював головним енергетиком. Разом з членами осередку у1990 році бере участь у пікетуванні Верховної Ради, організації живого ланцюга єдності «Львів – Київ», стає ініціатором освячення і підняття синьо-жовтого прапора на молокозаводі та сусідніх підприємствах – райсільгоспхімії і навчально-виробничому підприємстві УТОГ.
У зв’язку з утворенням Товариства політичних в’язнів і репресованих у 1989 році Д.І. Зробка обирають головою Бродівського осередку. Про справді жертовну віддачу Дмитра Івановича справі національного відродження на Брідщині варто розповісти у хронологічному порядку.
У листопаді 1993 року на Майдані Свободи у Бродах було відкрито і освячено пам’ятний знак «Жертвам більшовицьких репресій» та пошанування пам’яті мільйонів загиблих, страчених у тюрмах, виморених голодоморами і репресіями українців, з викарбуваними на постаменті словами Т.Г.Шевченка: «Молися, сину. За Вкраїну його замучили колись». Головою оргкомітету зі спорудження пам’ятного знака було обрано Д.І. Зробка. Невдовзі після відкриття його відвідали і віддали шану жертвам більшовицьких репресій тодішні президенти України і Польщі Віктор Ющенко та Лех Качинський.
У жовтні 2002 року на вулиці Золотій у Бродах було відкрито пам’ятник лицарю Золотого Хреста Бойової заслуги І клясу, головному ідеологу ОУН-УПА, уродженцю Брідщини Петру Федуну «Полтаві». Організаційний комітет теж очолив Д.І.Зробок.
У вересні 2007 року з ініціативи Дмитра Івановича та його організаційної підтримки на перетині доріг Королівка-Берестечко відкрито і освячено стелу районному провіднику ОУН-УПА Михайлу Горбатюку «Чупринці».
У липні 2008 року на хуторі Зруб Рогатинського району Івано-Франківської області з ініціативи Дмитра Зробка зусиллями місцевих патріотів відкрито і освячено пам’ятник Героям України Петру Федуну «Полтаві», Роману Кравчуку, Павлу Яремі, які геройськи загинули у бою з енкаведистами у 1951 році.
Не меш активною була діяльність Дмитра Івановича й на ниві духовного життя Бродів і Брідщини. Як голова районного товариства політв’язнів і репресованих він плідно співпрацював з релігійними конфесіями у справі підтримки учасників національно-визвольних змагань, членів їх сімей. Не випадково парафіяни храму Воздвиження Чесного Животворящого Хреста довірили йому керувати церковним комітетом. За період його виборної каденції у храмі побудовано і освячено три куполи, оновлено фасад, завершено спорудження огорожі. Крім цього Д.І.Зробок став постійним учасником церковного хору.
Активною співпрацею зарекомендував себе Дмитро Іванович із засобами масової інформації. Його матеріали про діяльність Товариства політв’язнів і репресованих, про учасників національно-визвольних змагань, зокрема Петра Федуна «Полтаву», Михайла Горбатюка та інших друкувалися у районній газеті «Голос відродження», регіональних та всеукраїнських часописах, транслювалися по місцевому радіо і телебаченню. З його ініціативи та при безпосередній участі побачили світ друковані видання «Петро Полтава – шлях у безсмертя», «Марта Гай», «Районний провідник Михайло Горбатюк «Чупринка», буклет «Галина Столяр», банери про діяльність Петра Полтави, що розміщені у фоє райради, педколеджі та гімназії.
Державні органи, громадсько-політичні організації та релігійні конфесії високо оцінили патріотичну діяльність Дмитра Івановича Зробка у розбудові незалежної держави, формуванні громадянського суспільства, відродженні національних традицій. Так, у січні 2007 року, Указом Президента України Віктора Ющенка його нагородили орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. У 2013 році з рук правлячого архиєрея Сокальсько-Жовківської єпархії єпископа Михаїла Колтуна отримав пам’ятну медаль «20 років відродження церкви Воздвиження Чесного Животворящого хреста». Дмитро Іванович також відзначений багатьма медалями і грамотами до ювілейних дат національно-визвольної боротьби українського народу. За свою публіцистичну діяльність у засобах масової інформації щодо висвітлення національно-визвольних змагань та книгу «Петро Полтава – шлях у безсмертя» він удостоєний звання лауреата журналістської премії імені Петра Федуна «Полтави», що заснована первинною організацією Національної спілки журналістів України редакції газети «Голос відродження».
Не можна не згадати й про діяльність Дмитра Івановича як народного обранця. У1990-1994 роках він був обраний депутатом Бродівської міської ради, а в 2007-2011 роках – депутатом районної ради. Його активна позиція, конструктивні виступи на сесіях позитивно впливали на законодавчий процес, сприяли поліпшенню справ в економіці та інфраструктурі міста і району.
Справедливою оцінкою діяльності Д.І.Зробка як патріота і громадського діяча стало рішення LIV сесії VII демократичного скликання Бродівської міської ради від 1 жовтня 2020 року про присвоєння йому звання «Почесний громадянин м. Броди» – за вагомий внесок у розвиток і становлення міста та політичну і громадську діяльність.
Хоч Дмитро Іванович зараз перебуває на заслуженому відпочинку, він, як почесний голова районної організації Товариства політв’язнів та репресованих і районного проводу Конгресу Українських Націоналістів, і надалі залишається на передовій ідеологічного фронту. Своєю підтримкою і порадами спрямовує ці організації на активізацію виховного процесу підростаючого покоління. На його думку, воно має знати правду про національно-визвольні процеси, в яких брало участь старше покоління. Тим більше, що йому сьогодні належить патріотична місія – захищати незалежну Українську державу від російських агресорів та їхньої злочинної ідеології. Тож не має спочинку серце і душа ветерана, якому доля народу, його рідного краю болить понад усе.
Б.ІВАНЕНКО.
Днями Дмитро Іванович Зробок відзначатиме поважну дату – 80-річчя від дня народження. З цієї приємної нагоди районний провід Конгресу Українських Націоналістів надсилає ювіляру щирі побажання міцного здоров’я, сімейного благополуччя, довгих і світлих років життя.
Давньому дописувачу і шанувальнику газети «Голос відродження» Дмитру Івановичу Зробку надсилає найкращі вітання й побажання і колектив ТОВ «Газета «Голос відродження» та первинна організація Національної спілки журналістів України.