Пара відсвяткувала своє «діамантове» весілля

Щирість та почуття кохання ця пара зберігає ось уже 60 років. Вони – корінні росіяни, та саме Броди поєднали їхні серця.

Михайло Семенович та Тетяна Никифорівна Ханакові 2 липня відсвяткували своє «діамантове» весілля. Обом трішки за 80, та життя не було як у фільмі: проблеми, хвороби, смерть старшої доньки, виховання двох онуків. Та ніякі життєві перипетії не змогли погасити їхнього великого кохання.

Тетяна Никифорівна – москвичка, а потрапила у наше місто, коли їй було 5 років, тікаючи від злиднів разом з мамою. Вони вийшли з поїзда на станції Броди. Тут закінчила школу та педучилище. Михайло Семенович родом із Ставропольського краю з багатодітної сім’ї, та доля закинула його у військову частину, що колись дислокувалася біля Лешнева.

ЗУСТРІЛИСЯ В АРМІЙСЬКОМУ ШТАБІ

Познайомилася пара нестандартно: після школи вона працювала в армійському штабі телефоністкою, він – диспетчером з польотів. Передавав якось по телефону інформацію, і стало цікаво, що це за новенька телефоністка з таким гарним голосом. Так і знайшли один одного… Зав’язалася дружба. Дівчина допомогла хлопцеві закінчити вечірню школу. Та, відслуживши службу, чоловік поїхав додому у Росію. Листування тривало три роки, а потім, злякавшись, що загубить кохану, коли та поїде на навчання у Дрогобич, Михайло Ханаков приїхав у Броди й одразу ж на своє весілля.

Вона працювала вчителькою, він був військовим. Потім вступив до Львівського університету на історичний факультет. В обох – по 45 років учительського стажу. Пані Тетяна працювала у середній школі №3, він – у СШ №2. Вже на пенсії ще кілька років пропрацював у Конюшкові. Від школярів отримав псевдо «Конспект», тому що завжди носив з собою аркуші написаних уроків. Колишні учні і досі провідують своїх вчителів, а сусіди дивуються, чому у них завжди стільки гостей.

– Добре, що ми працювали у різних школах, він у мене такий ревнивий був, – сміючись каже дружина.

Коли в Україні почалася перебудова, вони одними з перших у Бродах зробили демократичний вибір. Чоловік був членом районної організації НРУ, разом з дружиною їздили по різних містах агітувати людей за незалежність України. У безгрошових 90-тих сім’я вирощувала нутрій, кроликів та курей, аби мати за що вивчити дітей. Сьогодні ж мають лише 3 курки та собачку.

ВЖЕ У ПОВАЖНОМУ ВІЦІ ВОЗИВ КОХАНУ НА БАГАЖНИКУ ВЕЛОСИПЕДА

Тетяна Никифорівна згадує, що у важкі моменти життя коханий завжди був поруч, особливо під час важкої операції та депресії після смерті її матері.

– Він день і ніч був біля мене, переживав та піклувався. Опісля купив дачну ділянку в Лагодові, щоб я не повернулася до того хворобливого стану. Там Михайло посадив сад, мали 20 сотиків городу та разом все це доглядали, – каже жінка. Ще до недавнього часу Михайло Семенович возив свою дружину на дачу на багажнику велосипеда. Бродівчани були зворушені такою милою картиною.

– Тетяна – вчителька від Бога і я завжди тягнувся за нею. Прекрасна господиня, дружина, мама, бабуся, – з благоговінням говорить про свою «половинку» Михайло Семенович.

ТАЇНСТВО ВІНЧАННЯ – НА «ЗОЛОТЕ» ВЕСІЛЛЯ

Повінчалася пара на своє «золоте» весілля у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, що на вулиці І. Франка. Священник дав «молодятам» коротенькі настанови, адже їхні почуття вже й так перевірені часом. Святкувало подружжя своє друге весілля у колі дітей, онуків, друзів та сусідів і всі щиро раділи за своїх найдорожчих.

Коли запитувала у подружжя про секрет довгого і міцного шлюбу, вони відповіли:

– Вміти терпіти і поважати один одного, завжди любити та підтримувати у різних життєвих ситуаціях. А головне – одружуватися тільки за покликом кохання!

Ліна КАШУБА-ВОЙТЮК