Додому > Новини > Один день з життя повстанця «Степка»

Один день з життя повстанця «Степка»

У березні цього року житель міста Броди Шелест Володимир випадково знайшов закопаний бідон з повстанським архівом та передв його на зберігання до Бродівського історико-краєзнавчого музею. За час перебування цих документів під землею та під впливом природних умов частина з них була пошкоджена. Музейні працівники доклали максимальних зусиль задля збереження та вивчення цих матеріалів, провели величезний обсяг роботи з оцифрування архіву.

Опрацювання цього архіву показало, що це матеріали Лопатинського районного проводу ОУН, який входив до Сокальської округи Львівської області. У ньому зібрано різноманітні документи, що висвітлюють діяльність повстанців на згаданих теренах. Загальна кількість усіх документів нараховує близько 200 одиниць. Нині архівна збірка перебуває на стадії вивчення та опрацювання. Значну частину матеріалів складає повстанська література, брошури й листівки, також є оригінальні, цікаві особисті речі повстанців, документація, яку вони вели (звіти, характеристики терену) тощо. Варто згадати й про некрологи (посмертна стисла інформація про людину та обставини її смерті), в яких наявна інформація про 8 повстанців, які загинули геройською смертю у 1948-1949 рр. Окремі з них були відзначені високими нагородами за мужність і відвагу (Срібним Хрестом Бойової Заслуги ІІ класу – Шишка А. «Гірка» та Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги – Пристанський М. «Сірко»).

Найцікавішим з усіх матеріалів є «Денник» – це щоденник-блокнот, в якому повстанець робив записи справ, які виконував протягом дня. Він був написаний з квітня 1948 року і до жовтня 1949 року повстанцем на псевдо «Степко». У «Деннику» було вказано рік, день та погодинно розписана інформація про діяльність. Щоб краще зрозуміти, як виглядав «Денник», наведемо цитату з нього:

«… 29 листопада
14:00 Встав, зібравсь
15:15 Слухав радіо
16:30 Молитва спільна. Декалог
17:15 Снідання. Денник з радіо
17:30 Робив порядок
19:00 Вивчав «Істор. України / поч. Київ. Держави/»
19:30 Слухав денник
20:30 Вивчав «Етног. гран. України»
20:45 Вивчав «Іст. України /Племена/»
21:00 Лекція «Землезнання земної кулі / ??»
22:30 Готували обід
23:00 Обід
24:00 Вивчав «Історію Укр. /Племена/»
01:00 Іспитка історії України
01:15 Перерва
01:30 Іспит ідеологічного вишколу
02:15 Перерва
03:10 Іспит географії України
04:00 Мились, готували їсти
06:00 Слухав радіо
06:30 Переладував магазинки до гр.
08:00 Вечеря
08:30 Молитва, 12 Прик. Хар. 44 Пр. Ж.
09:00 Спання…»
(Текст подано без змін)

Отже, звідси ми можемо дізнатись про організацію побуту, дозвілля і праці повстанців у криївці та за її межами. Велика увага була приділена самоосвіті і вивченню революційної літератури, щоб бійці змогли отримали необхідні знання для подальшої боротьби з ворогом. Кожному повстанцю необхідно було вивчати історію, географію та інші дисципліни для того, щоб володіти відповідними знаннями й навичками для підпільної роботи. Освіченість забезпечувала якісну боротьбу на ідеологічному боці проти більшовицького режиму. Командування ОУН було максимально зацікавленим у рості кадрів та їх професіоналізмі, тому значна увага була приділена вишкільній та політично-виховній роботі серед новобранців.

У «Деннику» описані деталі, які дають нам краще уявлення про життя у підпіллі. Повстанці займалися ідеологічно-просвітницькою роботою, зокрема, готували листівки, друкували заклики, відозви та літературу. Значну частину свого часу присвячували розвідці та зустрічам з іншими повстанцями, де обмінювалися інформацією й виконували різноманітні завдання. Вони повинні були повністю забезпечити себе продуктами харчування і водою, а також потрібно було готувати їжу, облаштовувати криївку та виконувати ряд інших обов’язків. На дозвіллі оунівці слухали радіо, читали газети та співали пісень.

«Степко» згадує про те, що повстанці час від часу готували «пироги» й «палюшки», приносили з села «каву», «мід і цукор». Розповідає про те, що його «болить зуб» та «обпалюється (засмагає) на сонці», необхідно «зашити сподні (штани)» або «пришити ґудзики». Сам «Степко» був укладачем архіву. Очевидно, він і заховав документи, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь. На жаль, нам поки що не вдалося встановити його особу та подальшу долю.

Ми можемо тільки здогадуватися наскільки важко було вести підпільний спосіб життя, далеко від рідних і зручного побуту. День повстанця був насиченим, багатим на події та максимально завантаженим. Але, не зважаючи на всі труднощі та небезпеку, що чатувала на кожному кроці, хлопці не здавалися і не зупинялися у своїй боротьбі за Українську державу. Тому не варто забувати про подвиги молодих юнаків, які під кулями відстоювали свої переконання та боролися за краще майбутнє. Нашим першочерговим завданням є збереження історії та пам’яті про ці славні події для наступних поколінь.

Стефанія МОРОЗЮК,
молодша наукова співробітниця
Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *