Додому > Новини > Михайло Заяць – лицар срібного хреста бойової заслуги УПА

Михайло Заяць – лицар срібного хреста бойової заслуги УПА

У вересні минуло 100 років від дня народження вояка УПА Михайла Заяця – «Зенка», «Влодка», «Нестора», «Тараса», охоронця головних командирів УПА Романа Шухевича, Василя Кука, людини, яка вклала вагому лепту в боротьбу за Українську державу і поклала на вівтар свободи своє життя.

Михайло Заяць народився 28 вересня 1921 року у присілку Лісові с. Берлин Брідського повіту в свідомій українській сім’ї Миколи і Теклі Заяців. Він був четвертою дитиною (Юстина, 1908 р.н., Володимир, 1911 р.н., Йосип, 1913 р.н.), після нього у 1926 році народилася ще найменша – дочка Ірина. Він закінчив сільську семирічну школу, жив з батьками, допомагав по господарству. «Природа наділила його талантом. Був завжди веселий, співав, жартував, грав на балалайці і мандоліні. Ці музичні інструменти висіли над його ліжком завжди. Товариші за ним ходили юрбою. Шалено їздив ровером, робив різні трюки – в’їжджав у фіртку, не відкриваючи її. Все йому вдавалося – він грав у виставах, співав (це в «Рідній школі» чи «Просвіті», де збиралася молодь)». Так про Михайла згадувала його рідна сестра Ірина Миколаївна Хименко-Заяць, активна учасниця національно-визвольного руху, заарештована і засуджена, згодом проживала у м. Черкаси.

Ще юнаком Михайло включився у національне життя села, був членом товариства «Луг», вступив в ОУН. За активну політичну діяльність разом із старшим братом Володимиром, також членом ОУН, а пізніше вояком УПА, який під псевдо «Лісовий» діяв на теренах Брідщини. У 1939 році був ув’язнений польською владою у Березі Картузькій. Загинув 3 вересня 1950 року.

У 1940 році Михайло Заяць закінчив підпільну «школу печаткарів» (підробки документів), що діяла в околицях с. Ясенів на Брідщині. З 1942 року, під виглядом виїзду на роботу до Німеччини, перейшов на нелегальне становище. Деякий час (1944 – поч. 1945 року) Михайло брав участь у самооборонному кущовому відділі «Стефанівського» (Михайла Дутки із с. Берлин). До травня 1945 року повстанець працював співробітником невстановленого технічного осередку при Проводі ОУН. Згодом був стрільцем боївки охорони Головного командира УПА Романа Шухевича. У листопаді 1945 ррку Роман Шухевич направив «Зенка» до Василя Кука. Там повстанець перебував до березня 1946 року, а відтак повернувся в боївку охорони Головного командира УПА. З 1948 року і до дня загибелі «Чупринки» «Зенко» був командиром охоронної боївки Р. Шухевича. З березня до травня 1950 року Михайло Заяць був бойовиком керівника Львівського крайового проводу ОУН Осипа Дяківа – «Наума». Після цього, аж до своєї загибелі – охоронець головного командира УПА Василя Кука та учасник кур’єрської групи, що його обслуговувала. Відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 2-го класу (20 червня 1952 р.). Михайло Заяць є автором унікальних спогадів про Романа Шухевича «Мої спомини з життя командира УПА» та нарису «Поїздом через Львів». У травні 1951 року Петро Федун – «Полтава» у своєму листі до Василя Кука запитував про «Зенка» і про можливість переведення його у свою боївку.

Загинув Михайло Заяць 3 грудня 1952 року у с. Конюхи Козівського району Тернопільської області у бою з відділом МГБ. Місце поховання невідоме.

Василь СТРІЛЬЧУК,
директор
Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *