«Ми маємо прагнути, щоб Броди були найкращим містом в Україні»

У неділю Броди відзначатимуть 936-річницю першої писемної згадки про місто та 436-річницю надання Магдебурзького права. Майже десять років керує містом Анатолій Андрійович БЕЛЕЙ. Чи вдалося йому зреалізувати свої плани і щось змінити у місті розповідає Бродівський міський голова в інтерв’ю головному редактору газети «Голос відродження» Надії ЗАБОКРИЦЬКІЙ.

– Анатолію Андрійовичу, дві каденції, за декілька місяців мине 10 років, як Ви стали головним господарем древнього міста Броди. Що Ви вважаєте своїм найбільшим досягненням?

– Так, час минає швидко. Я дуже вдячний брідчанам за їхню довіру. Коли став міським головою у 2010 році для мене все було нове. Відразу почав вникати у роботу, аналізувати які проблеми потрібно вирішувати негайно. Протягом цих десяти років мені і моїй команді вдалося дуже багато доброго зробити у місті. А одним із своїх найбільших досягнень вважаю те, що вдалося знести більше десяти аварійних будинків. Прийшовши до керівництва містом я поставив перед собою завдання – щороку розбирати у Бродах хоча б один аварійний будинок. І мені це вдалося. Дуже тішуся, що ми розібрали барак на вул. 22 січня. Тепер на його місці виріс новий будинок-красень. Між мешканцями, міськрадою і підрядником укладена угода. Міськрада виступає як гарант того, що мешканці, які там жили і прописані отримають 11 квартир. У планах на майбутнє знесення аварійних будинків на вул. Шевченка (де розташований магазин «Океан»), також на вул. 22 Січня. Загалом мешканці аварійок отримають 44 квартири.

За ці десять років зроблено багато доріг, тротуарів. Всі зразу так і не згадаєш. Це вул. Великі Фільварки, Лесі Українки, Залізнична, Івана Франка та інші. На вул. Лесі Українки провели ливневу і фекальну каналізації. Тепер там прекрасна дорога і до лікарні, і до СЗОШ І-ІІІ ст. №2.

Ще одним із своїх досягнень вважаю те, що у Броди зайшли два потужних іноземних інвестори – ТзОВ «Електроконтакт Україна» та ТОВ «Об’єднана мода України». А це робочі місця.

Цьогоріч ми зреалізували менше проєктів. У зв’язку за пандемією, карантином недовиконання бюджету складає до 5 млн. грн. Але все ж зробили капітальний ремонт вулиці Шкілької, зараз приступили до капітального ремонту вул. Марка Вовчка. В даний час прокладаємо там ливневу каналізацію, а згодом будемо класти бруківку. Відбувся тендер і буквально на днях ми починаємо роботи на площі Ринок. Це буде дорога від вул. Золотої до дитячого майданчика. Сьогодні перекриваємо тут рух автотранспорту і починаємо будувати ливневу каналізацію, якої тут ніколи не було.

За ці 10 років у місті зроблений величезний обсяг робіт. І якщо порівнювати з тим, що було раніше, то мені не соромно дивитися людям в очі.

– А, що Ви вважаєте своєю невдачою?

– Я не можу погодитися, що це невдача. Але мені хотілося відремонтувати більше доріг у місті, залучити більше інвестицій тощо. Ще є багато задумів. Поки що, як кажуть, не хочу розкривати усі карти, але впродовж уже 2 років ми ведемо перемовини з італійцями, які хочуть івестувати кошти у наше місто. Вони вже приїздили декілька разів у Броди. Відбулися зустрічі на рівні облдержадаміністрації, де вони представляли свій проєкт.

– З чого було найважче починати?

– Скажу так, починати було важко зі всього, тому що місто було занедбане, не було фактично доріг, тротуарів, будинки – у жахливому стані. Житловий фонд не ремонтувався ні за Радянського Союзу, ні за незалежної України. Напевно не було на це коштів. На сьогоднішній день житловий фонд місто передало повністю ТзОВ «Бродівська управляюча компанія» або ОСББ. У нас діє програма співфінансування чи то управителя, чи то ОСББ – 60 відсотків коштів надає міськрада, а решта – мешканці. За цей час зроблено багато фасадів, перекрито дахів. На жаль, ще багато мешканців не хочуть сплачувати комунальні послуги і у тих будинках неможливо проводити якісь ремонтні роботи. Мене дуже непокоїть ситуація з будинком на вул. Золотій, де мешканці не платять і управитель від нього відмовився. Ще раз наголошу, що хочеться зробити більше для міста. Я вдячний народному депутату Михайлу Бондару, який залучив для міста немало державних коштів, зокрема на будівництво каналізації на вул. Л. Українки, 8 Березня.

– Вже стало доброю традицією, що міські чиновники виходять на толоки. Це приносить якусь користь чи просто піар?

– Так, ця традиція існує вже більше п’яти років. Ми прибираємо вулиці, парки, висаджуємо дерева, малюємо лавки, розбираємо колишні зупинки громадського транспорту, підсипаємо землю на клумбах. Чому ми це робимо? Дехто каже так, як і Ви, що це піар, дехто закидає нам, що будемо неякісно виконувати свої посадові обов’язки. Найперше наголошую, що це ніякий не піар. А щодо виконання обов’язків, то одне другому не заважає. У нас кваліфіковані, досвідчені спеціалісти, які вміло поєднують свою основну роботу з працею на толоках. Крім того, таким чином ми економимо кошти. Підрахували, що під час толоки на посадці зелених насаджень у місті посадовці зекономили до 50 тис. грн у міському бюджеті.

– Які найбільші проблеми у місті, що потребують якнайшвидшого вирішення?

– Дуже велика проблема у нас зі сміттям. Міське сміттєзвалище не безмежне і рано чи пізно маємо думати як утилізувати ТПВ. Зараз ми працюємо у тому напрямку і сподіваюся, що громада підтримає мою ідею. Ще велика проблема зі зносом очисних споруд. Зараз міська рада виготовляє проєкт. Це великі гроші і міського бюджету для цього замало. Будемо просити екологічні кошти у держави. Старі очисні споруди будуть працювати, а ми будуватимемо нові за європейським зразком. Крім того, ще гостро стоїть питання каналізування вулиць. Це також великі капіталовкладення, але нам вдається це робити. Протягом моїх двох каденцій на посаді міського голови каналізували багато вулиць, зокрема мікрорайон вул. Веселої, вул. Л.Українки, 8 Березня, Низька, Старобрідська. Потребують каналізування Малі Фільварки. Там почнемо працювати після побудови нових очисних споруд. Є вже напрацювання щодо каналізування повністю Старих Бродів.

– Як у Вас складаються стосунки з депутатами? Як оцінюєте попереднє і теперішнє скликання обранців громади?

– Я, як ніхто інший, зацікавлений в тому, щоб ці стосунки були гарними. Мені вдалося знайти спільну мову з депутатами міськради. У попередньому скликанні спочатку не було більшості, що підтримувала б мої пропозиції, ідеї. Міський бюджет просто розривали. Але за рік, півтора опоненти зрозуміли, що все ж я працюю на благо міста і стали на мою сторону. Була налагоджена конструктивна робота. І у другій каденції ми відкидаємо всі політичні амбіції якщо потрібно вирішувати проблеми міста. Так що, з депутатами міськради і попереднього, і нинішнього скликання знаходив і знаходжу порозуміння і підтримку. Депутатський корпус дієвий, працює на благо і розвиток нашого міста. Ми маємо прагнути, щоб Броди були найкращим містом в Україні.

– А що скажете про свою команду?

– Радію з того, що у мене підібралася хороша команда. Є працівники старші з досвідом, є молоді, які подають гарні ідеї. Ми їх спільно обговорюємо, щось одобрюємо і реалізовуємо. У команди має бути лідер і вона має його підтримувати, а лідер має дослухатися до команди.

– Робота міського голови не проста. Але Ви знову заявили, що хочете балотуватися на місцевих виборах на голову Бродівської ОТГ. Чому знову йдете? Навіщо це Вам?

– Як навіщо? По перше, я – брідчанин і дуже люблю своє місто. Свого часу прийняв рішення жити і працювати саме у Бродах. За десять років вже знаю настільки цю роботу! Якраз з таким досвідом і має бути мер. Відчуваю, що маю підтримку мешканців. Ще є багато планів, задумів і вважаю, що можу ще багато зробити і для міста, і для об’єднаної громади. До нас долучиться ще 50 сіл. Це буде велика ОТГ – більше 40 тисяч населення. Усвідомлюю, що у кожному селі є свої проблеми і їх потрібно також вирішувати.

– Вам не страшно за це братися?

– Часом задумуюся над тим, що буде нелегко. Але вважаю, що справлюся. Головне, щоб виконувався бюджет, щоби нарешті покинув нас коронавірус і закінчився карантин. Бо ця ситуація дуже гальмує реалізацію проєктів. А ще побажання, щоб люди не були байдужими до землі, на якій живуть. Один в полі не воїн. Маючи сильну громаду можна вирішувати багато питань.

– Які Ваші найулюбленіші місця у Бродах?

– Взагалі, я люблю Броди. Це для мене щось рідне. Подобається сквер біля пам’ятника Небесній Сотні. Часто там зупиняюся. Подобається посидіти з горнятком кави у парку на Майдані Свободи. Люблю природу. Бувають моменти, що сідаю в машину і їду до лісу, щоб там походити, подихати повітрям, наповненим лісовими пахощами. Напевно, не покривлю душею, якщо скажу, що Бродівська міська рада також одне з найулюбленіших моїх місць (сміється). Щоб був результат на роботу треба йти з позитивом.

– Від чого ніколи не відмовитеся у житті?

– Ніколи не покину Україну. Взагалі навіть і не мріяв виїхати за кордон, хай би там було намазано медом. Люблю Львів, Київ. Я сімейна людина. Батьки, родина – хіба ж від цього можна відмовитися?!

– Напередодні дня міста, що побажаєте брідчанам?

– Хочу побажати всім миру. А також нам,українцям, мудрості, толерантності і патріотизму. Спокою, добра, порозуміння у сім’ях, родинах. Любіть і поважайте один одного і все буде добре.