«ЛЮДИ НА СХОДІ, ЯК І МИ НА ЗАХОДІ, ВБОЛІВАЮТЬ ЗА УКРАЇНУ…»

У рамках програми «Змінимо Україну разом» підписано меморандум про співпрацю між Білокуракинським районом Луганської і Бродівським районом Львівської областей. Завдяки цьому проєкту започатковано уже немало добрих справ – це і обмін досвідом між освітянами Луганщини та Львівщини, участь у різноманітних фестивалях, виступи у Бродах творчих колективів з Білокуракинщини і бродівчан на Луганщині, спільні медійні проєкти, відпочинок дітей з Білокуракинського району на Бродівщині під час зимових та літніх канікул. Нещодавно з Луганщини повернулися бродівські футболісти, які перебували там на запрошення ексголови Білокуракинської райдержадміністрації, голови ГО «В єдності – майбутнє України» Сергія Іванюченка. Про цю поїздку розповідає президент футбольного клубу «Богун» Андрій ДУДЧАК.

– Яка мета вашої поїздки на Луганщину?

– Як відомо, на Львівщині, зокрема і на Бродівщині досить успішно втілюється програма «Змінимо країну разом». Громади Білокуракинщини і Бродівщини стали не просто партнерами у співпраці, а дуже тісно здружилися. Багато цікавих заходів відбувається уже поза межами програми. На Луганщині ми побували з метою участі у турнірі з футзалу, що організував голова громадської організації «В єдності – майбутнє України» Сергій Іванюченко. Ми перебували там три дні, очолював нашу делегацію голова райради Євген Швед. Футболістів Бродівщини представляли я, Мар’ян Лагода, Василь Демчук, Тарас Бадиляка, Юрій Гром’як, Володимир Нос та Дмитро Цюман.

Після нашої подорожі потягом протягом цілої доби у Лисичанську нас зустріли священик місцевого храму Української Греко-Католицької церкви отець Сергій Паламарчук та Сергій Іванюченко. Ми побували на парафії Покрови Пресвятої Богородиці у Лисичанську УГКЦ, де йде будівництво храму, то ж вірні відправляють свої богослужіння зараз у пристосованому приміщенні. Помолилися там, а потім вирушили до наших військових. Це була незабутня зустріч.

Масу задоволення ми отримали під час відвідання Деркульського кінного заводу у Біловодському районі, який є одним із найстаріших в Україні. Екскурсію нам провів Сергій Гладков. Варто зазначити, що на Луганщині, в радіусі 50 кілометрів знаходяться чотири кінних заводи, кожен з яких має свою унікальну 250-літню історію.

Наступна наша зупинка була у Станиці Луганській, де нас зустрів очільник ДФСО «Колос» Віталій Горлов. Відбулася тепла невимушена розмова за горнятком чаю у заступника голови районної ради Максима Миронова. Всі разом ми поклали квіти до пам’ятника захисникам України у російсько-українській війні. Хочу зазначити, що буквально на відстані десяти метрів від нас розташований КПВВ, де люди переходять на окуповану територію й назад. Ось такі реалії.

– Чи брали бродівчани участь у футбольних турнірах?

– Так. Першого ж дня нашого перебування ми зіграли товариський матч з футзалу у селищі Широкине з ФК «Широкий» і отримали перемогу з рахунком 10-4 та кубок. Гра була хороша. За команду суперників грав футболіст, який ще недавно грав за команду Алчевська «Сталь» у вищій лізі України.

На другий день у Білокуракино відбувався футзальний турнір «Крила дружби», у якому взяли участь, крім бродівчан, ще три місцевих команди. Приємно було бачити, що під час виконання Державного Гімну України місцеві вболівальники патріотично тримали руки на серці і співали його разом з нами на повний голос. У нелегкій боротьбі у цьому турнірі ми також вибороли вже другий переможний кубок.

Третього дня відбулися головні змагання – відкритий міжобласний турнір з футзалу на кубок бронзового призера олімпійських ігор, чемпіона СРСР 1972 року Анатолія Куксова. Це легендарний футболіст, який грав ще за збірну Радянського Союзу, у складі команди «Зоря» у 1972 році він вигравав чемпіонат СРСР. На цей турнір Анатолій Куксов прибув особисто.

Змагання відбувалися у селищі Нещеретово з ініціативи ГО «В єдності – майбутнє України», Білокуракинської РДА та ОТГ. Участь у турнірі взяли збірні команди Станично-Луганського, Новопсковського, Білокуракинського районів, а також бродівська команда. Хочу сказати, що організація була на найвищому рівні. Футболістів на поле виводили юні спортовці. Матчі проходили в одне коло. У стартовому матчі бродівчани грали проти Станиці-Луганської. У першому таймі через рикошет ми пропустили один гол. Але в другому здобули перемогу 3-1. Наступний матч проти Новопскова теж був за нашими копанцями і знову перемога 3-1. Перед останнім матчем команди Бродів та Білокуракино мали однакові очки. Але через кращу різницю м’ячів у випадку нічийного рахунку чемпіоном стала б команда з Луганщини. Нам потрібна була лише перемога. Та початок фінального матчу був наче «грім серед ясного неба». Білокуракинці забили двічі і створили серйозний гандикап для перемоги. Та все-ж у першому таймі Юрій Гром’як скоротив рахунок до мінімуму. Другий тайм виявився просто шаленим! Василь Демчук зрівняв рахунок 2-2 і за хвилину Тарас Бадиляка вивів бродівчан вперед 3-2. Але господарі відповіли двічі – на табло було вже 4-3 на користь суперників. Та чудова комбінація у виконанні футболістів «Богуна» Дудчак-Демчук-Бадиляка-Гром’як в один дотик знову зрівняла сили 4-4. Зал аплодував за вишуканий гол, але вболівав за своїх. На останній хвилині, після перехоплення, у цьому неймовірному двобої гол забив Тарас Бадиляка і Кубок знову наш! Протягом трьох днів наші футболісти взяли участь у трьох турнірах, зіграли сім матчів – 6 перемог та одна нічия. Гідний результат!

Що й казати хвилюючими були також і хвилини нагородження. Кубок, медалі вручали Анатолій Куксов, Євген Швед та Сергій Іванюченко. Окремі подяки за популяризацію спорту отримали я та голова ГО «Волонтери» Мар’ян Лагода. А ще з Луганщини ми привезли дуже цінний для нас подарунок – м’яч з автографами гравців ветеранської збірної України, зокрема, Дем’яненка, Іщенка, Донця, Нагірняка та інших.

Потім у Білокуракино на стадіоні відбувся спортивний вечір. З нашими новими друзями грали у настільний теніс, більярд і пробивали пенальті надворі у снігу при мінус 14 градусів. Призер олімпійських ігор Анатолій Куксов розповідав цікаві історії з часів своїх виступів на найвищому рівні.

– Які Ваші враження від поїздки і чи плануєте проводити подібні турніри, зустрічі на Бродівщині?

– Щодо планів на майбутнє, то вже думаємо над тим, щоб провести у Бродах футбольний чи волейбольний турніри, на які запросити наших друзів з Луганщини, Польщі, сусідніх районів. Але це маємо вирішити спільно з нашою владою – районною та міською.

Враження від поїздки – чудові. Нас там гарно зустрічали. Мені було дуже цікаво спілкуватися з місцевим населенням. Хочу сказати, що люди на сході, як і ми на заході, вболівають за Україну. І звучить там гарна мелодійна українська мова, і співають там українські пісні, і читають українську поезію. Нам потрібно більше спілкуватися, єднатися і розбивати оті російські міфи про українців. На сто відсотків згідний із Сергієм Іванюченком – нам потрібно зшивати Україну разом.

Розмову вела
Надія ЗАБОКРИЦЬКА.