Додому > Культура > Леся Українка: три листи про Броди…

Леся Українка: три листи про Броди…

Цьогоріч, 25 лютого, минає 150 років від дня народження однієї з найвідоміших інтелектуалок свого часу, основоположниці сучасної української літератури, жінки, яка була символом життєвої і громадської позиції у житті, «доньки Прометея» – Лесі Українки.

У середині лютого, 130 років тому, Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) разом із матір’ю, Оленою Пчілкою, побувала у нашому місті. Броди були однією з перших станцій  на шляху за кордон. Тут відбувалася вимушена технічна зупинка (різниця у колії між Росією та Австро-Угорщиною змушувала змінювати колеса у потягу). Достеменно не відомо, чи відвідувала Лариса Петрівна місто, але збереглося листування, яке засвідчує, що поетка мала тут тісні зв’язки.

Так, у листі до етнографа Володимира Гнатюка від 27 серпня 1901 року Леся Українка згадує, що листи від Питляра (на той час він був ад’юнктом повітового суду в Бродах) вона отримала, але, не маючи його точної адреси, просила «…вислати книжки до Бродів, до п. Питляра, як тільки отримаю звістку, що там уже є кому ті книжки забрати». Можливо, що мова йде про переправу через кордон забороненої літератури.

Будучи у вирі політичних подій, Леся Українка в одному з листів (датованим 27 червнем (9 липнем) 1894 р., Софія). до письменника Михайла Павлика пише: « Мені все здається, що Ви даремне подались у Броди, – чому Ви не йшли туди, де Вас люди знають? Я не бачу користі з того, якби Вас навіть вибрали у Бродах, – що з того? Хіба Ваша робота там? Врешті, я, може, так думаю через те, що не знаю «місцевих обставин», правда, мені нема звідки їх знати, отже, я вимовляю свою думку так, як вона в мене зложилась.

 

Ще теж я не розумію, чого вибори так дорого коштують, адже подорожі і льокалі не така вже дорога річ. Коли ж гроші потрібні «для впливу», то їх шкода на се, бо се значить оплачувати деморалізацію. Ліпше обернути ті гроші на що кращого. Міцна партія мусить мати вплив і без грошей, а інакше її вплив нічого не варт, хоч би й як багато коштував. Така знов моя думка, і я знов її кажу, не думаючи про «місцеві обставини». Відомо, що у 1894 р. Михайло Павлик кандидував у Бродівському повіті на виборах до Галицького сейму і програв їх.

У третьому листі від 19 серпня 1895 р., написаному з Бродів до Михайла Павлика, йдеться про те, що поетка помилково забрала книжки, що належали Іванові Франкові: «Голова-то в мене єсть, та коли б ще розум до неї! Отак і я. Тепер пригадую, що завезла з собою чужі книжки у скрині, що дядько мій брав колись у п. Франка і казав мені вложити до скрині, коли вона одправлялась. Тепер я одправляю їх п. Франкові на адресу редакції «Життя і слова», ул. Глибока, ч. 7 (іншої не знаю), повідоміть, будь ласка, його про се, нехай їх получить. Посилаю з Бродів, бо глупо було б везти ще дальше…».

На честь видатної письменниці у Бродах назвали вулицю, що має багату історію. Відомо, що з давніх часів вулиця мала назву Окружна, адже, імовірно, з’єднувала дві брами – Львівську і Луцьку й пролягала за оборонним валом. Зараз це район садиб у стилях неокласицизму і модерну. На вулиці, як згадка про дубову алею за валом, зберігся «Дуб свідок» – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Висота – 25 м, діаметр дерева 1,1 м, а вік налічує 348 років.

До історичної спадщини міста можна віднести будинок пологового відділення Бродівської лікарні, адже це колишня бурса ім. Ю. Коженьовського (споруда, збудована на поч. ХХ століття), будинок 55 по цій вулиці, де була Об’єднана Районова Молочарня у Бродах, згодом старий маслозавод.

Первісно це був будинок священицьких вдів і сиріт. Також на вулиці розташовується ряд будівель, що були побудовані ще за часів Австрії, але вони наразі сильно перебудовані або понівечені часом. У жовтні 2019 року вулиця була повністю відремонтована (покладена бруківка), що значно спростило добирання до таких важливих об’єктів, як Бродівська гімназія, лікарня, пологове відділення, міський стадіон, педагогічний коледж, початкова та спеціалізована школи, доросла і дитяча поліклініки.

Наталія ХАНАКОВА,
бібліотекар Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *