1 грудня 2021 року виповнилося 140 років з дня народження відомого українського джерелознавця, літературознавця, історика, педагога і громадського діяча Івана Созанського. У далекому 1908 році доля і вчительський хист привели його у наше місто, де Созанський працював у гімназії ім. архикнязя Рудольфа на посаді вчителя української мови.
Дослідник історії народився на Самбірщині, у селі Старі Крупновичі, 1 грудня 1881 року. Вчився у сільській школі, згодом у Самбірській гімназії. У 1902 році вступив у Львівській університет, де студіював українську мову і літературу у Кирила Студинського та історію у Михайла Грушевського. Саме у той час проявив себе як науковець – працював у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка і редагував газету «Русь Рада», що виходила у Чернівцях. Після вдало складених іспитів (1907 рік) працював у Львівській академічній гімназії.
У 1908 році Івана Созанського призначили на посаду вчителя української мови Бродівської гімназії. Перед ним це місце займав професор Василь Щурат, який сприяв створенню різних українських товариств. Москвофільство, перехід гімназії з німецької мови викладання на польську протегувало до несприятливих умов у роботі. Але те «зерно», що закинув своєю працею Щурат, дало паростки. За той час, поки Созанский працював у Бродівській гімназії, він отримав загальну повагу від викладачів і гімназистів. «Коли одного разу бурсакам забаглося влаштувати якусь примітивну дитячу виставу «За вовка промовка, а вовк в хату» в бурсацькій кімнаті зі занавісою з рядна, професор Созанський єдиний з усіх професорів-українців, був присутній, підбадьорював «акторів» та навіть ґратулював». Як же можна було не любити таку гарну людину, мимо того що в науці вимагав, а навіть легенько картав» – згадує Василь Ящун у своїх спогадах у першому томі «Броди і Брідщина»
Іван Созанський був дослідником і автором ряду статей на тему «Руської Трійці», революційного руху 1848-1849 років, угорського поета підкарпатської Руси Олександра Духновича. Але найважливішою працею Созанського у контексті історії нашого міста була праця «З минувшини м. Бродів. Причинки до історії міста в ХVI в.»( вийшли у Записках НТШ 1910 році, а згодом 1911 і репринтне видання 2003 року. Автор написав роботу, досліджуючи війтівські книги і консулярні протоколи, які на час роботи Созанського у Бродах зберігалися у повітовому суді міста. У цій праці історик докладно описує коротку історію нашого міста, міську магістратуру і замковий уряд. Також він перераховує властителів ділянок, згадуючи їхні прізвища і назви старих вулиць, де розташовувалися будинки. Крім того, описує промисли і торгівлю міста, цехи і ремесла, що були притаманні цій території. Називає церкви, школи, шпиталі, що були на той час у Бродах. Окремим розділом у книзі є опис походу 1648 року Б. Хмельницького. На жаль, автор встиг лишень побачити публікацію цієї роботи у Записках НТШ і провести коректуру для окремої книги (вона побачила світ у 1911 році).
Дослідник нашого краю Іван Созанський помер зовсім молодим, на 30-му році життя. Захворівши на грип, отримав запалення мозку і відійшов у кращий світ 28 лютого 1911 року. Поховали історика на міському цвинтарі, неподалік від входу. Могилу було відновлено у 2006 – 2008 роках завдяки сприянню викладачів Бродівської гімназії ім. І. Труша і небайдужих мешканців нашого міста. Наразі похованням опікуються учні Бродівської гімназії.
Зараз ми можемо лише гадати про те, що міг би дослідити і опрацювати цей науковець, якщо б прожив довге земне життя. Відомо, що планував досліджувати історію і хотів пройти додаткове навчання за історичним фахом. Та, незважаючи на коротку життєву дорогу, Іван Созанський залишив по собі чимало цікавих досліджень, що нині є дуже цінними.
Наталія Ханакова,
бібліотекарка
Бродівського історико-краєзнавчого музею.