Інституційний аудит діяльності вчителя

Сьогодні законодавство про освіту серед базових пріоритетів визначило якість освіти. Потужним інструментом надання підтримки та допомоги закладу освіти в розбудові й покращенні якості освіти та якості освітньої діяльності є інституційний аудит. Оскільки педагогічна діяльність – це окремий напрям, що вивчається при інституційному аудиті, питання оцінювання діяльності вчителя цікавить багатьох педагогів.

Як педагогічному працівнику підготуватися до оцінювання, на які аспекти своєї професійної діяльності звернути увагу, нам розповіла Валентина ЗАГРЕВА, начальниця управління Державної служби якості освіти у Львівській області.

– Розкажіть, будь ласка, хто здійснює та як відбувається оцінювання педагогічної діяльності під час інституційного аудиту?

– Оцінювання освітніх процесів у закладі освіти здійснюють незалежні освітні експерти – це досвідчені педагоги, а також керівники, заступники керівників шкіл та інші фахівці, які пройшли спеціальне навчання. Всі експерти мають педагогічну освіту та працюють у закладі освіти не менше 5 років. Таким чином на школу дивиться не тільки держава, але й ті, хто безпосередньо працюють в системі освіти.

Експерти відвідують навчальні заняття та спостерігають як педагоги працюють з учнями, чи застосовують вони компетентністний підхід, чи відбулася адаптація освітнього процесу до умов пандемії, як педагоги налагоджують комунікацію та співпрацю, чи займаються вони власним професійним розвитком, тощо.

Варто зауважити, що експерт не може втручатися в освітній процес, робити зауваження чи переривати урок. Педагогу не потрібно спеціально готуватися самому або ж готувати учнів до відповідей.

Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителя, потреби в розвитку його професійних компетентностей або надання йому підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження експерти звертають увагу на формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти, спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень, роботу учнів під час навчального заняття, оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання, використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання, комунікацію педагогічного працівника та учнів, організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Відзначу, що роль експерта під час проведення інституційного аудиту є надзвичайно важливою. Адже він – партнер, який допомагає покращити освітній процес у школі. Експерт не має на меті покарати чи знайти недоліки. Його ціль – віднайти сильні сторони та підказати як підвищити якість освітньої діяльності.

Кожен освітній експерт має власні моніторингові листи, у яких фіксує всі ці аспекти, і за підсумком аудиту готує аналітичну довідку.

Окрім спостереження за навчальним заняттям, експерти вивчають документацію, проводять опитування серед педагогів, здобувачів освіти та їх батьків.

– Чи є визначені чіткі критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності та чи учитель може ознайомитися з ними ще до початку інституційного аудиту?

– Безперечно, так. Вимоги та критерії, за якими здійснюється оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників викладені у додатку до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

До діяльності педагогічних працівників висуваються чотири вимоги (правила):

1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

2. Постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників.

3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками (далі – батьки), працівниками закладу освіти.

4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

– Розкажіть більш детально про ці вимоги

– Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти включає 6 критеріїв, що оцінюються за допомогою 6 індикаторів. Цю вимогу можна оцінити за тим, як педагогічні працівники планують свою діяльність та аналізують її результативність; застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти; беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій; створюють або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо); сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку; використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників (2 критерії, 3 індикатори) включає забезпечення педагогами власного професійного розвитку і підвищення кваліфікації, зокрема щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, а також здійснення інноваційної освітньої діяльності, участь в освітніх проєктах, залучення до експертної роботи.

Вимога «Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти» (3 критерії, 4 індикатори) передбачає вивчення діяльності педагогічних працівників з точки зору педагогіки партнерства; з’ясування особливостей співпраці з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу; застосування у школі практики педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності (2 критерії, 2 індикатори) розкривається через дотримання педагогічними працівниками під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності принципів академічної доброчесності; сприяння дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

– Що школа отримає за результатами інституційного аудиту?

– За результатами аудиту школа отримає висновки щодо якості освітньої діяльності закладу освіти із зазначенням сильних та слабких сторін. Крім того кожен із напрямів та вимог, за якими здійснюється інституційний аудит, знайде своє відображення у числовій оцінці – у вигляді рівня оцінювання якості освітньої діяльності: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення) або четвертий (низький). Закладу освіти також надаються рекомендації – пропозиції щодо вдосконалення якості освітньої діяльності.

Важливо, що рекомендації – це практичні поради щодо покращення якості освіти та якості освітньої діяльності. Ці поради не є ультимативними та залишають школі право на власний розсуд вирішувати, як будувати свою діяльність після проведення аудиту.

Висновки та рекомендації публікуються на сайті закладу освіти та його засновника, а також на сайті Державної служби якості освіти України, що робить процедуру інституційного аудиту ще більш відкритою та прозорою.

Проведення інституційного аудиту сприяє успішній взаємодії усіх учасників освітнього процесу, громади, врахуванню потреби дітей та їх батьків, удосконаленню ефективності роботи керівництва закладу освіти та дозволить прослідкувати прогрес у розвитку здобувачів освіти, педагогів та школи в цілому.

– На Вашу думку, якою повинна бути якісна школа для педагога?

– Якісна школа для вчителя – це територія творчої свободи та розвитку. Учитель має педагогічну автономію та розробляє власну навчальну програму. Саме він розповідає і показує учням, як на практиці застосувати знання і вміння, які вони здобувають у школі. Учитель розуміє потреби та бажання дітей, поважає їх та налагоджує із ними партнерські відносини, формує мотивувальне середовище для навчання учнів.

Успіху вкрай складно досягти самотужки. Потрібно пам’ятати, що якісна школа – результат спільних зусиль усіх учасників освітнього процесу – мотивованих учнів, турботливих батьків, кваліфікованих учителів, професійних директорів та відповідальних засновників. Лише в конструктивній співпраці, злагодженості, дієвій комунікації, партнерських взаєминах можна досягти всебічного й гармонійного розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства.

– Дякуємо за розмову і на останок, а якою є якісна школа для учня?

– Це місце, куди хочеться йти і де безпечно знаходитися. У школі учні почуваються комфортно, мають друзів та нічого не бояться. На них не кричать вчителі, не принижують і не цькують однокласники. На уроках у школі цікаво. Вчителі дають можливість висловлювати власну думку та вчать не боятись помилятися. У якісній школі всі рівні незалежно від соціального статусу, віросповідання, місця проживання, усі мають рівні можливості для навчання та розвитку здібностей і талантів.

Розмову вела
Н.ВАСИЛЕНКО.