«Іконостас – це вікно у небо»

Храм у с. Підгір’я на Бродівщині має давню історію. Відомо, що колись це був костел і збудований він у 1864 році. У 1887-1889 роках його розширили, в у 1890 році посвятили. У 1990 роках минулого століття будівля була в стані руїни. Після проголошення незалежної України культову споруду передали громаді Української греко-католицької Церкви. Хоч і невелика, але дружна громада відродила з руїн цей Божий дім, який освятили на честь св. Йосафата, і тут знову стало лунати Слово Боже.

Цьогоріч, наприкінці вересня, парафію відвідав єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархіі владика Петро Лоза.

Архипастиря зустрів настоятель храму о. Андрій Семенюк, запросивши звершити освячення нового іконостасу та відслужити Архиєрейську службу Божу.

Розпочинаючи Богослужіння, єпископ зазначив, що перш, ніж служити перед новим іконостасом, його потрібно освятити. Освячення іконостасу стало великим святом для парафії, адже робота над його виготвленням тривала декілька років.

Після читання Євангелії владика Петро звернувся до присутніх з проповіддю. Він, зокрема заакцентував увагу на значенні іконостасу.

«Іконостас – це зібрання ікон, де зображені апостоли, Ісус Христос, Пресвята Богородиця і святі, – зазначив архиєрей. – Іконостас – це вікно в небо, коли ми бачимо на іконостасі зображення нашого Спасителя і Пресвятої Богородиці, святих ангелів. Це не просто зображення, що нанесені на дерево чи на полотно, це особи, до яких ми звертаємося і маємо можливість спілкуватися. Це особи, які були на землі і були людьми так, як і ми. Вони удостоїлися Божої ласки і святості та перебувають на небі і з неба за нас заступаються, моляться і вислуховують наші прохання, які ми заносимо до Господа, щоб Він благословив наше земне життя і час, який ми маємо ще тут, на землі. Ми також знаємо, що наша дорога, якою йдемо, веде до мети – стати святими. Метою кожної людини має бути небо. Ми часто можемо зустріти в житті релігійні напрямки, представники яких кажуть, що не треба вшановувати ікони, бо в такий спосіб робимо богохульство і створюємо «божків». Церква Христова вчить і пояснює, що через ікони ми спілкуємося з живим Богом. Бог прийшов у світ спасти кожну людину».

Після Літургії владика Петро висловив подяку всім, хто долучився до виготовлення такого чудового іконостаса. Владика також вручив грамоту правлячого архиєрея Сокальсько–Жовківської єпархії владики Михайла Колтуна парафіяльній громаді і настоятелю храму св.Йосафата о. Андрю Семенюку за жертовність і розбудову Церкви, відданість у служінні Богові і Церкві.

У свою чергу, о. Андрій Семенюк подякував владиці Петру, священикам та гостям, які прибули цього дня у Підгір’я і розділили з вірними радість цієї святкової події. Отець Андрій висловив щиру вдячність всім жертводавцям, адже попри те, що парафіяльна громада тут малочисельна, але у храмі постав новий величавий іконостас. На нього збиралися, як кажуть, всім миром. За словами душпастиря це була наймаштабніша робота, що тривала не один рік.

Подячні грамоти вручив о. Андрій спонсорам, зокрема, керівнику ТЗОВ ВКП «Щедра нива» Ігорю Кирику, бродівському міському голові Анатолію Белею, керівнику ПП «Західний Буг» Василю Коцупиру.

Завершилися урочистості спільним виконанням духовного гімну «Боже, великий єдиний».

З нагоди парафіяльного свята у храмі були виставлені для поклоніння мощі св. Йосафата. Також усіх присутніх привітні мешканці села пригостили українським короваєм.

Надія ЗАБОКРИЦЬКА.

Більше фото на нашій сторінці Facebook.