Епідеміологічний моніторинг, прогнозування, реагування…

Коронавірусна пандемія ще раз підтвердила, наскільки важливою і необхідною для забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення є санітарно-епідеміологічна служба як невід’ємна складова Національної охорони здоров’я України. І хоч цю службу наші державці за роки незалежності не раз реформовували, перейменовували, але її основні завдання залишаються незмінними. Це служба, що покликана працювати на випередження, виявляючи фактори ризику для здоров’я і безпечної життєдіяльності людини та держави в цілому.

Про це напередодні Дня працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, що відзначатиметься у неділю, наш кореспондент Галина ПЕТРУСЬ веде мову із завідувачем Бродівського відділу ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб» (так називається після чергового реформування колишня райсанепідемстанція з липня нинішнього року) В.П.ШЕВЧУКОМ.

– Василю Петровичу, Ваше професійне свято майже збігається ще з одним, пам’ятним для Вас жовтневим днем, коли Ви 16 років тому перейшли із Золочева у Броди і стали головним санітарним лікарем Бродівської райСЕС. Тож маєте і досвід, і можливість, так би мовити, підсумувати і здобутки, і переміни…

– Санітарно-епідеміологічна служба у ці роки дійсно реалізовувала державну політику у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, тобто спрямовувала свою діяльність на профілактику інфекційних, професійних, масових неінфекційних захворювань (харчових отруєнь, радіаційних уражень людей, запобігання шкідливого впливу на стан здоров’я і життя та факторів середовища життєдіяльності).

Головний державний санітарний лікар України був заступником міністра охорони здоров’я, кожен район мав районну санепідемстанцію і головного державного санітарного лікаря. Згідно законодавства, що діяло тоді, люди могли напряму подавати заяви і скарги, пов’язані з цими проблемами, і вони без зволікань розглядалися. Після 2010 року службу розділили на два підрозділи, один – контролюючий, другий надавав лабораторний супровід.

– А що маємо сьогодні?

– Пізніше, після чергового реформування, контрольні функції перейшли до Держпродспоживслужби, як і частина працівників. Решту членів нашого колективу залишилися у лабораторному Центрі. Обидві установи плідно спів­працюють і, хоч є й немало проблем, докладають усіх зусиль для виконання поставлених перед ними завдань.

У 2020 році було відновлено посаду головного державного санітарного лікаря України і введено посади головдержсанлікарів в областях. Планувалося відновити усю мережу СЕС, але поки що цього не сталося…

– Чи змінилися вектори діяльності Вашої служби з наступом пандемії COVID-19?

– Ця коронавірусна пандемія стала викликом для системи санітарно-­епідеміологічного здоров’я всього світу. В Україні вона виявила значні прогалини у швидкій координації і оперативному реагуванні у боротьбі з цією епідемією. Та й взагалі вся наявна система, що не мала значних оновлень за 30 років незалежності нашої держави, виявилася непідготовленою до швидкого реагування на гострий респіраторний вірус, що увірвався у життя людства. У зв’язку з цим у липні цього року були створені Центри контролю та профілактики хвороб, основою для яких стали лабораторні центри МОЗ України, в т. ч. і у Бродах. Вони повністю відповідають за закріплену за ними територію обслуговування – від рутинного моніторингу показників до прогнозування і виявлення надзвичайних ситуацій, спалахів та реагування на них.

– Завдання непрості і різнопланові. Як забезпечуєте їх виконання?

– Успішна робота Центрів, в т. ч. і нашої установи, залежить від тісної взаємодії з органами місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я, Держпродспоживслужбою, відділом освіти, керівниками установ та організацій, приватними підприємцями і громадянами. Така взаємодія і співпраця у нас є. І це дуже важливо, особливо у нинішній час. Адже своєчасність і дієвість реагування на новий гострий респіраторний вірус вищезгаданих структур комусь збереже здоров’я, а комусь – життя.

– На якій території здійснюєте нині епідеміологічний нагляд?

– Наш відділ здійснює такий нагляд на територіях Бродівської міської ТГ, Підкамінської, Заболотцівської, Буської і Красненської ОТГ. Населення їх складає більше 100 тисяч громадян, а радіус обслуговування більше 80 км. Це значний обсяг робіт і велике навантаження на наших спеціалістів, особливо у цей «ковідний» час.

– Розкажіть про тих, хто знаходиться у перших рядах боротьби з наступом коронавірусної епідемії?

– У нас працює два епідеміологічні відділи – інфекційних та неінфекційних захворювань і дві лабораторії, усього ж 18 членів колективу. У цей напружений час вони нерідко працюють і під час вихідних, і після роботи. Адже лаборанти, приміром, роблять ПЛР і швидкісні тести на COVID-19, а також знімають з додатку «Вдома» у громадян, які приїхали з-за кордону. За зверненням керівників освітніх закладів проводять дослідження безпечності перебування дітей у садочках і школах (температурні режими, освітленість, пісок, вода та ін.) – все те, що передбачено санітарним регламентом. Та колектив у нас професійний, відповідальний, дружний і це сприяє успішній роботі. До цього докладають усіх зусиль помічники лікаря-епідеміолога Юлія Юхимчук, Ірина Соя, Галина Дацків, Леся Апанасова, Іванна Карпець, керівники лабораторій Ганна Войціховська, Ольга Черничка, фельдшери-лаборанти Надія Гавришко, Ганна Беднарчук, лікар з комунальної гігієни Жанна Васильків, її помічниця Оксана Денис та інші.

– Василю Петровичу, хоч розмова у нас ніби передсвяткова, але давайте повернемося до проблем несвяткових – ковідних. Яка нині ситуація з цією підступною недугою на наших теренах?

– За вересень на Бродівщині зареєстровано 223 людини з коронавірусною інфекцією, в т. ч. 173 – на території Бродівської МТГ, з них у Бродах – 125. Летальних випадків зафіксовано 4. Ситуація ускладнюється – кількість захворювань зростає, все частіше хворіють люди молодшого віку, діти. Станом на 6 жовтня на території Бродівської МТГ зареєстровано 70 хворих з підтвердженим діагнозом коронавірусу, в т. ч. у Бродах – 52. З початку жовтня вже зафіксовані і 3 летальних випадки.

– А чи виявлено на Бродівщині вірус «Дельта»?

– В області підтверджено 56 випадків «Дельти», то ж немає гарантій, що цей штам вірусу не може «курсувати» і в нашій місцевості. У Львові розгортається третя хвиля спеціалізованих ковідних відділів. Причину легко побачить кожен, вийшовши на вулицю: забули про маски, соціальні дистанції, засоби санбезпеки вдома і в колективах, зате не забули про багатолюдні масові заходи, святкові гуляння і т. д. Наше здоров’я найперше у наших руках і вчинках. Не забуваймо!

А завершити хочу на світлій ноті. Вітаю членів нашого колективу, колег з Держпродспоживслужби, наших ветеранів з професійним святом. Здоров’я усім, життєвого благополуччя у родинах і державі, мирного неба над головою, щасливих свят і буднів!