Дарителі життя

Мешканці нашого району знають лікаря-хірурга центральної районної лікарні Мирослава Ярославовича Тимуся як доброго спеціаліста і людину. Але мало хто знає, що він веде ще й таку надзвичайно важливу ділянку боротьби за людське життя як донорство. Пункт забору крові, що часто для багатьох людей є останньою надією на порятунок здоров’я і життя, розміщений у невеликому приміщенні інфекційного відділення ЦРЛ. Це, водночас з хірургічною практикою, теж було першим місцем роботи молодого медика у 2003 році.

– Тоді, – згадує Мирослав Ярославович, – адміністрація райлікарні донорству приділяла велику увагу. Була створена навіть донорська рада і тоді було більше 500 кровоздач за рік. В останні роки – максимум 100…

Звичайно, для цього є свої суб’єктивні і об’єктивні причини. Але М.Я.Тимусь з властивою йому відповідальністю, професійністю і доброзичливістю однаково сумлінно ставиться як до виконання своїх, нині основних обов’язків лікаря-хірурга, так і до праці у пункті забору крові, хоч і працює там на 0,25 ставки. З повагою відгукується про свою єдину помічницю – медсестру Наталію Дацків, з якою працює вже 17 років.

У переддень професійного свята М.Я.Тимусь з вдячністю говорить про своїх колег – колективи пологового відділення, жіночої консультації, реанімаційного і хірургічного відділень, які приділяють увагу питанням кровоздачі. Розповідає, що є на нашій Бродівщині і небайдужі учасники АТО-ООС, які добре розуміють ціну життя й тієї краплі крові, що може його врятувати, і такі ентузіасти організації кровоздач як Богдан Коць, Тетяна Лісковецька та інші. «Вони теж причетні до нашого професійного свята, бо долучаються до порятунку здоров’я і життя людей», – вважає лікар. Вдячний М.Я.Тимусь і донорам-ветеранам Ярославі Зеленій, Людмилі Корнуті, Марії Дзіньковській, усім людям, які небайдужі до чужого горя і своєчасно приходять на допомогу.

– Хотів би, щоб молоді люди брали приклад з донорів старшого віку і активніше долучалися до здачі крові, яка, можливо, колись знадобиться і їм чи їхнім рідним та близьким. Адже ніхто не знає, які випробування може послати нам доля…

Правда, як каже М.Я.Тимусь, особливих заохочень, крім двох вихідних, донори нині не мають, не виділяються кошти на харчування, але порятунок життя людини вартує того, аби долучитися до нього. Недарма донорів ще називають дарителями життя.

Звичайно, як і скрізь нині у цей скрутний час, хотілося б, щоб пункт кровоздачі відповідав сучасним вимогам, щоб тут з’явилася центрифуга для заготівлі плазми. Але М.Я.Тимусь має надію, що кращі часи таки настануть, бо найбільший скарб кожного з нас і держави – здоров’я, на варті якого мають стояти медичні працівники. І усім їм Мирослав Ярославович, як лідер профспілки медичних працівників, адресує вітання з професійним святом та побажання доброго здоров’я і їм, і їхнім пацієнтам та родинам, життєвого благополуччя і здійснення всіх добрих задумів та планів.

Галина ПЕТРУСЬ.