Чим можуть дивувати Броди…

Про історію роду можуть розповісти сімейні реліквії, а про минувшину міста, де живемо – пам’ятки історії та культури. Наші Броди – місто давнє, унікальне, тут є чимало пам’яток історії та культури, які дивують, захоплюють, відкривають події, імена, таємниці днів минулих. Своєрідний калейдоскоп пам’яток історії та культури пропонують бродівські музейники.

Синагога

 

 

Євреї оселилися на території нашого міста ще у XVI столітті у часи заснування Бродів. У XVIІІ і до першої половини ХХ століття вони були основним складом населення. У 1742 році єврейська громада будує Велику (Стару) синагогу у вигляді оборонної вежі. Вишукана ліпнина, велика бібліотека, золоті корони для Тори, дорогі портьєри – це все, що колись слугувало оздобою для цієї святині. Біля великої будівлі «Старої» синагоги була розташована «Нова» синагога (розібрали в часи радянської влади), ритуальна лазня (міква) і ритуальна різня.
Головна нормальна єврейська школа була 3-класовою (початковою) з двох відділень: для хлопчиків і дівчат. У 1868 році працювало 15 вчителів, було 338 учнів і 407 учениць. Школа існувала за підтримки єврейської громади, а також за плату за навчання і пожертви.
Старе єврейське кладовище (найдавніше поховання 1625 р.) було знищене в часи Другої світової війни. Нове єврейське кладовище було закладене у 1830 рр. і містило до 10 тисяч поховань. Саме на цьому цвинтарі були поховані і родичі Йозефа Рота.

Староство

1760-роках приміщення нашого музею займав монастир сестер Шариток (Хариток), яких запросила у Броди після смерті улюбленого чоловіка Гелена Потоцька. Служниці відкрили у Бродах дівочу школу. Відомо, що після того, як жіночий монастир переїхав на Ринкову площу, тут з 1811року розміщався поліційний комісаріат. На деякий час будинок віддали під цісарсько – королівське повітове староство. У радянський час у приміщенні містилася бродівська друкарня, другий поверх був відведений під житло. З 1984 року тут відкрито Бродівський історико-краєзнавчий музей.

Площа Ринок

Ця площа була закладена наприкінці XVI століття. Приблизні розміри становили 130 на 160 метрів. Плац був квадратної форми і мав муровану забудову різного стилю. У центрі Ринку знаходилися будинки з підсіннями і магазинами всередині. Ці ряди «філярів», як їх називали, простояли до ІІ Світової війни.
Крім того, на ринковій площі були муровані кам’яниці, що почали будуватися у 1640 році. Це були 2-поверхові будівлі, перший поверх яких використовували під торгівлю, а на другому жили. Будинки належали багатим купцям і торговцям. У ХІХ столітті тут нараховувалося до 200 мурованих кам’яниць, вкритих бляхою або червоною черепицею. На місці сучасної міської ради знаходилася ратуша. У південній стороні площі був костел і кляштор домініканців. З північної сторони площа була забудована привабливими будинками, один з яких займав дім Йогана Гауснера.
Саме з цієї центральної площі була можливість потрапити до Бродівського замку, прогулятися по вулиці Золотій, провести подорожнього на вокзал або вулицею Костельною, помандрувати на Старі Броди.
На жаль, останній докорінний ремонт у 1970-х роках повністю змінив вигляд міської площі і вона втратила свою автентичність.

Райківка

Після розбудови міста під час добудови східних кварталів було відведено місце під нову ринкову площу. Та ця площа так і не використовувалася під торгівлю.
Парк Райківка був закладений у 1830-х роках на землі, що належала бургомістру Роїку. Це було улюблене місце відпочинку городян, де вони могли поспілкуватися, відпочити або обсудити міські новини.
До наших днів збереглося зображення цього парку на літографії К. Ауера, що була надрукована у 1830 р. Це було перше зображення міста Броди. У центрі парку знаходився годинниковий павільйон (відновлений у 2001 році), пам’ятник Й. Коженьовському роботи Антонія Попеля.
Навколо парку з південно-західної сторони зберігалася цікава забудова середини ХІХ – початку ХХ століття – будинок колишньої жіночої школи, повітове староство. З північно-східної – будинки Празького банку і будинку купця Адамовича, в якому можна було придбати «колоніальні» товари. У східній частині парку – військові казарми піхотного полку. За спогадами, саме тут проходив військовий вишкіл майбутній генерал УГА Мирон Тарнавський.

Казарми

Північну і південну частини площі Ринок займали єврейські заїжджі двори. На східній частині було фурманське господарство Баха. З часом дерев’яні споруди замінили на муровані. У лівому крилі цього, так званого П-подібного будинку, було імператорське російське консульство. В іншому крилі знаходився «Російський готель», який не дуже люб’язно описав у своїх спогадах Оноре де Бальзак у 1847 році. За часів Австрії в цьому будинку розміщувалися військові казарми піхотного полку.

Бродівський замок

Замок було збудовано у 1630-35 рр. за проєктом відомого французького інженера Гійома Левассера де Боплана. Твердиня мала форму правильного п’ятикутника. Фортифікаційні укріплення складалися з п’яти бастіонів та п’яти куртин з казематами в середині земляних валів. Зовні вали були викладені тесаним каменем, навколо замок оточував глибокий рів з водою. До замку вів перекидний міст, що містився перед брамою в одній з куртин. Під час наполеонівських війн фортецю було зруйновано. З того часу замок у руїні.
Палац, що зберігся до нашого часу, було збудовано родиною Потоцьких у середині XVIII століття. На початку ХХ століття у палаці був розташований перший музей у Бродах, в якому розмістилася колекція картин і меблів графині Жищевської. До 1939 року замковий палац використовувався як житловий будинок.
Після війни тут дислокувалася військова частина.

Гімназія

Гімназія у Бродах була заснована в 1865 році. Через 10 років її реорганізували у гімназію нового типу. Для цього у 1881-1883 роках будують нове приміщення. Саме тоді заклад отримав назву «Цісарсько-королівська вища реальна гімназія ім. архикнязя Рудольфа». Мала вісім класів, навчання велося німецькою мовою.
Про навчання Й. Рота у цьому навчальному закладі свідчить барельєф письменника на камінній стелі біля гімназії і меморіальна дошка на фасаді, на якій німецькою написано, що у 1913 році в цьому навчальному закладі Й.Рот успішно здав матуру (випускний екзамен).
У міжвоєнний період навчальний заклад називався державною гімназією ім. Юзефа Коженьовського. У радянський час гімназію було перетворено у середню школу (№5, № 1). У 1997 році гімназію знову відроджено і присвоєно їй ім’я Івана Труша.

Вокзал

У 1869р., коли залізнична колія досягла східного кордону Австро-Угорщини, була прокладена гілка Львів-Броди. Нова залізнична гілка отримала назву Карла Людвига (брата імператора Франца Йозефа І). Прикордонні міста Броди і Радивилів були з’єднані у 1873 році. З часом неподалік було побудовано двоповерхове приміщення «двірця» – вокзалу. Тут знаходилися кімнати для відпочинку трьох класів, карти залізниці, розклади руху поїздів. Для того, щоби ті, хто проводжав пасажирів, могли вийти на перон, необхідно було придбати квиток.
Значної руйнації вокзал зазнав у часи І Світової і українсько – польської війн. Незмінним є той факт, що на початку Першої світової війни на вокзалі у Бродах побував цар Микола ІІ.
У часи ІІ Світової війни вокзал було повністю знищено.

Брістоль

 

Готель «Брістоль» у модерновому стилі побудований у 1909 році на розі вулиць Стефаніїї і Філіпа Цукра. Про рік будівництва свідчить напис на бічному фронтоні. Назва готелю походить від назви великого портового міста Великобританії, потужного портового центру – Брістолю. Ця символічна назва готелю свідчить про те, що кожний мандрівник зможе або розпочати свою подорож, або знайти пристань для своїх великих намірів і сподівань.
Будинок оздоблений алегоричними сюжетами та фігурами, що підтримують балкон. На фронтоні читається монограма власників будівлі, добре збережено маскарон з обличчям давньогрецької богині Венери – богині ранкової зірки.
Одним з власників гостинниці був М. Брочинер, що співзвучно з «ротівським» Бродніцером.
Готель був розрахований на 16 місць, на першому поверсі був гарний ресторан і казино.

Львівське перехрестя

За описами Ю.Коженьовського кордон сучасного міста починався від рогатки, де розміщувався митний пост. Через триста метрів по дорозі був великий 3-поверховий будинок – фінансове управління (тепер на тому містці сквер і пам’ятник на честь 900-річчя Бродів). Перед рогаткою вулиця мала відгалуження, де розміщувалася бродівська економія. Після рогатки починалася вулиця Львівська (сучасна 22 Січня), що тягнулася по колишній Львівській греблі до місця колишньої Львівської брами (сучасне перехрестя біля військомату). З лівої сторони вулиці були болота, а з правої – броварня. Вулиця мала погану забудову, адже тільки кілька домів були мурованими.
У радянській час це була вулиця 17 Вересня, а з часу Незалежності України – 22 Січня.

Підготувала Наталя ХАНАКОВА,
бібліотекар Бродівського історико-краєзнавчогог музею.