Додому > Новини > Будуй Україну – будь собою!

Будуй Україну – будь собою!

Ми разом проробили величезну роботу, що змінить і вже змінила не одне життя. Наша праця змінює світ і я радий, що будую Україну разом, з такими фантастичними людьми. і радий розповісти про це.
Будувати не словами, а реальними справами незалежну, молодіжну та сильну Україну до Підкаменя цього року приїхало близько 40 ентузіастів з найрізноманітніших куточків нашої держави. Адже у першій декаді жовтня у селищі працював табір «Будуємо Україну Разом» (БУР). Завдання цього табору були надзвичайно прості – зруйнувати стіни між людьми, але збудувати стіни помешкань.

«Будуємо Україну Разом» – це волонтерська програма, яка через спільну працю, подорожі та неформальну освіту об’єднує українську молодь у мережу активних громадян. БУР виник як волонтерська програма Львівської освітньої фундації, що мала на меті відновити будинки, знищені внаслідок війни на сході України. Тепер це рух, що формує нову генерацію відповідальних українців, які творять зміни.

Для нас розпочалося все восени минулого року, коли Надія Маціброда заповнила заявку на участь у програмі Львівської освітньої фундації «Будуємо Україну Разом». Вже у листопаді ми дізналися, що пройшли перший тур відбору і почали активну підготовку до того, аби Підкамінь таки став одним з 12 міст, куди у 2020 році завітає БУР-табір. Торік 22-23 грудня відбувся візит БУР-команди до Підкаменя. Тоді ми підготували цілий ряд заходів та акцій, таких як: благодійний передріздвяний ярмарок, засідання круглого столу «Візія Підкаменя через минуле в майбутнє» та ін. Вони мали широкий резонанс у культурному просторі Брідщини.

Тоді ж ми активно почали працювати над проєктом, адже задумали багато – створити вільний простір, краєзнавчий музей та соціальний хостел на базі закинутого колишнього Будинку побуту. І поступово, маленькими кроками рухалися до мети: у лютому повністю очистили й прибрали приміщення і почали їх облаштовувати. Згодом перепланували кімнати майбутнього музею та вільного простору. Звичайно, неабиякі корективи у наші плани внесла пандемія коронавірусу та карантинні обмеження. До проєкту ми долучили активних жителів Підкаменя, зібрали досить велику команду однодумців та всі разом почали працювати над його втіленням.

А цього року на початку жовтня 10-денний БУР-табір таки відбувся у Підкамені. Спільно з БУР-командою ми зайнялися підготовкою до цієї відповідальної події, адже до нас завітали близько 40 волонтерів. А загалом у БУР-таборі в Підкамені взяли участь до 50 осіб. Як зізнаються організатори, стільки охочих відвідати табір в історії БУРу ще не було, тому це був ще один виклик для команди організаторів.

Отож, вже 1 жовтня до Підкаменя почали приїжджати волонтери з усієї України. Цього ж дня ми провели презентацію проєкту БУР-­табору в Підкамені – детально розповіли, що і як робитимемо впродовж наступних 10 днів. А роботи запланували багато – аж на трьох об’єктах! Ми збиралися не тільки облаштовувати вільний простір, а також планували допомогти двом сім’ям з облаштуванням житла. Після знайомства та короткого спілкування всі чекали наступного дня, аби нарешті розпочати роботу.

Слід також зауважити, що у таборі ми не тільки працювали, а й цікаво та з користю проводили дозвілля. За 10 днів ми встигли добре ознайомитися з Підкаменем, відвідали місто Броди, де разом з директором Бродівського історико-краєзнавчого музею Василем Стрільчуком погуляли давнім середмістям, відвідали Підгірці, де побували у знаменитому Палаці та давньому городищі Пліснесько. Були у нас спільний перегляд мультфільму «Місто героїв», майстер-клас з мови жестів, який провела вчителька Підкамінського навчально-реабілітаційного центру для дітей з порушенням слуху Галина Пуцило. До нас завітала Катя Акварельна – фотографиня, більд-редакторка, продюсерка волонтерського медіапроєкту Ukraїner. Катя розповіла про проєкт, в якому працює і яким живе, про перші зйомки Ukraїner за кордоном та в Україні. Компанію їй склав Андрій Мочурад – громадський діяч, мандрівник, який розповів про подорож автостопом зі Львова до станції Вернадського в Антарктиді та показав неймовірні фото, зроблені під час подорожі.

Також ми добре ознайомилися зі системою організації «Будуємо Україну Разом», БУР-осередками в Україні – про це нам розповів Павло Прежигодський, який очолює БУР-осередок у Закарпатті. Більше дізналися, хто такі БУР-амбасадори (мережа людей, які популяризують діяльність БУРу) – у Підкамені цим займалася Олена Кензьор. А от БУРлаб – це можливість фінансової підтримки креативних людей для втілення їхніх ідей у життя. На власному прикладі про це розповіла Ілона Шевчук, котра завдяки БУРлабу організувала власне соціальне підприємство – екомайстерню «Potrib». Після роботи ми запалили ватру біля велет-каменя, де під звуки гітари пригадали найцікавіші моменти спільно проведених 10 днів.

Що вдалося зробити за 10 днів БУР-табору? Насправді зробили ми багато: облаштували ванну кімнату в сім’ї Надії Бомчик, де також встановили душову кабінку, умивальник, унітаз та бойлер. У сім’ї Цінцірук Люби завершили внутрішні роботи на веранді та у майбутній ванній кімнаті, також підмурували та підбили дах. Проте найбільше волонтерів працювали над облаштуванням вільного простору у Будинку побуту. Тут нам вдалося привести до ладу 2 кімнати загальною площею 70 м. кв.. Там ми вже встановили енергозберігаючі вікна, двері, змайстрували сходи до будинку, книжкову полицю, меблі з піддонів, відремонтували підлогу та пофарбували стіни, закрили всі додаткові входи до приміщення, одним словом всі заплановані роботи були виконані і ми вже 10 жовтня змогли презентувати для громади результати наших старань.

Цікавим було закриття БУР-табору в Підкамені та відкриття вільного простору «Побут(и) тут», на якому побувало багато підкамінчан і гостей. Наш вільний простір заледве вмістив таку кількість охочих побачити результати проєкту. За доброю традицією розпочати відкриття запросили о. Степана Пирога, який, незважаючи на вже поважний вік, також неабияк приклався до реалізації проєкту, і надихав інших працювати й допомагати. Отець Степан подякував волонтерам за їх безкорисливу працю та добрі справи.

Ми з Надією Мацібродою надзвичайно вдячні команді організаторів: Тетяні Хитрій, Едуарду Коношенку та Юлії Бридун за їх працю і зусилля, а також за святкову атмосферу під час відкриття вільного простору, Наталі Сакві, яка гостинно надала своє помешкання для проживання волонтерів, тому будинок на вулиці Незалежності став другим домом для чотирьох десятків осіб.

Також дякуємо усім волонтерам за їх особистий вклад у розвиток Підкаменя (кожному ми подарували невеличкий камінь – символ містечка під Каменем). Неабияк вдячні за допомогу нашій команді активних жителів Підкаменя, бо кожен намагався чимось допомогти та прикластися до проєкту. Зокрема дякуємо Михайлу Чумаку, Зоряні Король, Іванні Мартинюк за допомогу продуктами для волонтерів, Руслану Суслі, Богдану Українцю, Ірені Веремчук за матеріальну підтримку, Ігорю Криськіву за сприяння у виділенні коштів Бродівською районною радою для закупівлі вікон, Леоніду Буні та Володимиру Преснеру за необхідні матеріали, Івану Кутняку та колективу селищного Народного дому за допомогу у проведенні різних заходів. Також ми надзвичайно вдячні соціально відповідальним підприємцям, серед яких найперше власник магазину будівельних матеріалів Віталій Шинкарик, за численні знижки. Дякуємо власникам магазинів, які надавали знижки чи безкоштовно віддавали необхідні речі, кожен з них вклав свою частку у реалізацію проєкту. Також ми вдячні всім небайдужим підкамінчанам, які купували солодощі та каву з БУР-причепу і тим самим також вкладали кошти у проєкт, бо недарма в народі кажуть: «зі світу по нитці – бідному сорочка»!

Хоча перед нами стоїть ще багато невирішених питань, серед яких електроенергія, опалення приміщення та подальше його освоєння, проте ми вже сьогодні маємо реальний результат, хоч від моменту зародження ідеї та до її втілення не пройшло навіть року.

Після урочистої частини вручення сертифікатів волонтерам та подяк усім небайдужим вже у вільному просторі під звуки гітари та спів Павла Прежигодського, Степана Горбика і гурту «DeepVine» відбулося святкування для волонтерів й місцевої молоді. Тому вже з першого дня існування у створеному нами вільному просторі вирує цікаве життя.

Важливим є й те, що люди, які залишили роботу і навчання, звичний побут і комфорт, створили неймовірну, затишну, родинну атмосферу, за якою ще будуть дуже довго сумувати.

«А я так сильно сумую за Тобою

Веселою такою, щирою такою»

Ігор Букало,
місцевий координатор БУР-табору.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *