Наприкінці червня у Бродах відбулася ХІІІ краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині». Ініціатором і організатором цього заходу став Бродівський історико-краєзнавчий музей за підтримки Бродівської міської ради. Мета конференції – представити нові наукові дослідження з історії населених пунктів Брідщини, а також розглянути питання історії, культури та природознавства Галицько-Волинського пограниччя. Участь у конференції взяли не тільки історики, краєзнавці Бродівщини, а й науковці зі Львова.
Традиційно до конференції був виданий уже дванадцятий краєзнавчий збірник «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», до якого увійшли матеріали, присвячені археологічним дослідженням, історії Бродів та населених пунктів Брідщини, відомим постатям краю. В окремому розділі зібрані матеріали про природу Брідщини. Статті науковців, краєзнавців, музейних працівників доповнені фотографіями, документами, таблицями, картами. Представив його упорядник – директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук. Як зазначали львівські науковці, Бродівський історико-краєзнавчий музей один з небагатьох музеїв у Львівській області, який, не маючи належного державного фінансування, проводить потужні наукові заходи та видає наукові праці вже упродовж сімнадцяти років.
Старобрідський декан УГКЦ о. Тарас Дзьоба, благословляючи учасників конференції, зазначив, що у біблійному слові, слові Божому є таке поняття як сіль землі. У духовному розумінні це всі ті, хто роздумує над словом Божим, але в культурному, історичному середовищі, історії сучасності, сьогоднішньому заході ми є тією сіллю землі нашого часу. Нас є не так багато на цій конференції, як на розважальних заходах, але нас сьогодні є стільки, щоб ми могли донести сучасні, духовні цінності, пригадати і відновити усі величні події минулого, щоб могли правильно розвиватися у сьогоденні і майбутньому. Цікаво подивитися з призми сьогодення у минуле.
Більше фото на нашій сторінці Facebook.
Заступник міського голови з гуманітарних питань Ірина Олеха від імені міського голови подякувала Василю Стрільчуку за його багаторічну працю, щоденні старання для того, щоб Брідщина була знана далеко за межами нашого краю. Завдяки старанням Василя Стрільчука і колективу, який він очолює, про наше місто, його історію знають на теренах всієї України. Також Ірина Олеха вручила подяку міського голови найстарішому бродівському краєзнавцю Теодозію Зваричу.
Ведуча Надія Степура зазначила, що Бродівський історико-краєзнавчий музей – це живий організм нашого міста. Саме сюди ведуть дороги тих, хто прагне більше пізнати і знати.Депутат обласної ради Олег Панькевич, вітаючи учасників конференції, наголосив, що завжди приємно бувати на таких заходах, особливо, якщо вони є не одномоментними, а мають системний характер. Теми, що озвучуються на конференції, є дуже важливими і їх актуальність не можна применшувати. Олег Панькевич, зокрема, наголосив на темі Гути Пеняцької і дослідженні, що провів Дмитро Чобіт. Також він заакцентував увагу присутніх на забудові нашого старовинного міста і на тому, скільки невідомого відкрити можна з історії Бродів за умови правильних підходів до історичних, археологічних досліджень та небайдужості будівельників, влади і мешканців.
Бібліотекар музею Наталія Ханакова зробила огляд напрацювань науковців, істориків, краєзнавців у період від конференції до конференції. Вона ознайомила учасників з публікаціями про Броди. А їх за цей період вийшло у світ близько ста.
Про матеріали агентурно-пошукової справи «Чума» як джерела до історії Гаївського куща ОУН у своєму дослідженні розповів кандидат історичних наук, завідувач відділу новітньої історії, історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Михайло Романюк.
Доповідачі виступали у двох секціях – «Археологія. Історія» та «Мистецтво. Народознавство. Природа краю». Доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. І.Франка Ярослав Онищук представив «Дослідження кремаційного поховання римського часу в околиці с. Словіта Львівської області». Ці дослідження дали нові результати для вивчення культурно-історичних процесів, що відбувалися на наших землях у період ІІ століття нашої ери.
Багато цікавого про історію міста відкрили підземні знахідки Бродів під час нагляду за земляними роботами на спорудженні нових будівель. Про це розповів молодший науковий співробітник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олександр Сілаєв.
Своєрідним відкриттям нового туристичного маршруту стала Ражнівська пустеля, що у Заболотцівській територіальній громаді. Досліджувати ці еолові форми рельєфу на Брідщині взявся краєзнавець Михайло Шишка. За твердженнями науковців на південно-західній околиці Ражнева розташований воістину шматок справжньої пустелі. За невеликі дюни та поодинокі бархани один з львівських туроператорів і назвав цю ділянку «Бродівською Сахарою».
Доктор історичних наук, доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова у науковій доповіді «Спортивна тематика на сторінках часопису «Брідські Вісті» висвітлив спортивну сторінку історії Бродів і Брідщини міжвоєнної доби.
Після підведення підсумків наукової конференції директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук ознайомив учасників з експозицією, а також з виставкою «Знахідки підземних Бродів» у Бродівському замку.
Цікаві дослідження також представили кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту ім. І. Крип’якевича Наталія Мисак, аспірант кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. І Франка Андрій Корчак, завідувач історико-краєзнавчого музею Шнирівської ЗОШ І-ІІІ ст., вчитель Василь Макар, аспірант кафедри давньої історії України та архівознавства ЛНУ ім. І.Франка Юрій Турега, краєзнавець Теодор Зварич, краєзнавець, журналіст Мар’яна Пісецька.
Після підведення підсумків ХІІІ краєзнавчої конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині» її учасники відвідали виставку «Знахідки підземних Бродів», що розміщена у виставкових залах палацу Потоцьких у Бродівському замку.
Н. ЗАБОКРИЦЬКА.