БРІДЩАНИ МОЛИЛИСЯ ЗА МИР ПЕРЕД МОЩАМИ ПАСТУШКІВ З ФАТІМИ

З 10 до 13 квітня у Бродівському деканаті перебували мощі Фатімських візіонерів Франциска та Жасінти.

У 1917 році Європа була поглинута війною. У Португалії троє малих пастушків – Франциск, Жасінта і Люсія – пасли своє стадо овець в Кова да Ірія, за два кілометри від Фатіми, коли їм явилася «Панна, ясніша від сонця», яка тримала у руках білий розарій. Перед тим першим видінням (усього їх було шість) до них тричі приходив ангел, щоб попередити їх, підготувати до «пізнання ласки Божої» і закликати до «молитви й пожертви за спокутування гріхів».

Франциск був у сім’ї десятим з одинадцяти дітей. Він був зразково слухняною дитиною, як запевняли його батьки, Олімпія і Мануель Марто. Любив спокій, тишу, захоплювався природою, поезією та музикою. Під час першого видіння, 13 травня 1917 року, Марія сказала йому, що невдовзі він потрапить на небо, але перед тим він мусить часто відмолювати розарій. І малий Франциск виконував цю вказівку до смерті. Цей малий хлопчик терпів приниження, коли поширилася звістка про перше видіння Пречистої Діви. У школі його висміювали, а його вчитель, який не вірив у Бога, вважав його «фальшивим пророком».

Але Франциск ніколи не скаржився, він без слів зносив будь-які дорікання, навіть нічого не розповідав батькам. «Ви будете змушені багато витерпіти, але Божа ласка буде для вас підтримкою, потіхою», – попереджала трьох пастушків Марія. За даними біографів, хлопець помер 4 квітня 1919 року від іспанки – цю хворобу сприйняв як «великий дар», щоб виблагати у Христа, «засмученого через безліч гріхів», прощення гріхів померлих і потрапити на небо. Останки Франциска залишалися на парафіяльному кладовищі аж до 13 березня 1952 року, коли їх було перенесено до каплиці з правого боку вівтаря базиліки Матері Божої Розарію у Фатімі.

Жасінта була наймолодшою з усіх дітей Марто, народилася через два роки після свого брата Франциска. 1917 року, так, як і її брат, вона не вміла читати і ще не прийняла Перше Святе Причастя. Була жвавою, веселою і дуже вразливою дівчинкою. Як і Франциск, вона добре закарбувала у серці вказівку, яку дала їм Марія у четвертому видінні: «Моліться, багато моліться і жертвуйте за грішників, будьте посвячені за грішників. Тому що багато душ потрапляє до пекла, а немає нікого, хто б жертвував і молився за них».

Жасінта померла 20 лютого 1920 року, як їй заповіла Марія в одному з видінь. Труна малої візіонерки потрапила до костелу в Ангес. І дивний факт: три дні після смерті її тіло випромінювало запахи різних квітів. Це було вражаюче, особливо за умов, коли тіло перебувало на повітрі після довгої хвороби. Ніхто не міг це пояснити. Щоки і губи Жасінти були рожеві, ніби вона досі жила. 12 вересня 1935 року її труна була перевезена з Віла Нова в Орені до Фатіми. Коли її відкрили, то з’ясувалося, що обличчя візіонерки залишилося нетлінним.

Після смерті чутки про святість малих пастушків з Фатіми поширилися по всьому світі. 13 травня 2000 року у Фатімі Жасінта та Франциск Марто були беатифіковані Папою Римським Іваном Павлом ІІ. Біля них 19 лютого 2006 року спочила і сестра Люсія.

У неділю, 10 квітня, правлячий архиєрей Сокальсько-Жовківської єпархії владика Михаїл Колтун вніс мощі святих дітей-візіонерів з Фатіми до бродівського храму Воздвиження Чесного Животворящого Хреста і очолив святу Літургію. Співслужили йому о. Ярослав Царик, о. Тарас Дзьоба, о. Андрій Семенюк та о. Степан Іванчик з Радивилівського деканату УГКЦ. Під час проповіді Владика Михаїл наголосив, що Господь нам влаштував світ у провидінні благоустроїв, створив достаток для нашого життя. Господь доручає нам управляти світом. Господь сотворив світ любов’ю, щоб ми її бачили і засвоювали.

Cьогоднішні випробування лягають на нашу долю і ми маємо на це відізватися. Ми всі маємо перепустити через своє серце і руки допомогу. Христос каже до своїх учнів: «Дайте ви їм їсти». Ми бачимо, що навіть коли нам забракне, то цілий світ стає на допомогу. Ісус в Євангелії говорить, що йде в Єрусалим, де засудять, розпнуть і де Воскресне. Ми маємо перемінитися в собі, пробудити християнські, геройські почуття, віддати свої можливості для спасіння. Ми сьогодні внесли мощі очевидців об’явлення Пресвятої Богородиці, об’явлення нашої перемоги. Ці діти були сильні вірою, вони так далеко бачили. Сьогодні фатімських дітей, чиїм словам не довіряли у той час, вшановуємо у нашому храмі. Ми, як Церква, сьогодні посвячуємо себе словам Пресвятої Богородиці, щоб ті слова були у нашому житті.

Опісля перед мощами святих був відслужений акафіст до Матері Божої Фатімської. Присутні у храмі разом з єпископом та священниками молилися за мир в Україні і в усьому світі.

На завершення Владика Михаїл посвятив усіх Непорочному серцю Марії.

Цього ж дня мощі Фатімських візіонерів Франциска та Жасінти перебували у храмах митрополита Андрея Шептицького та св. Юрія, а у наступні три дні – у церквах сіл Берлин, Білявці, Збруї, Станіславчик, Монастирок, Бордуляки, Гаї-Дітковецькі, Дітківці, Лешнів, Королівка, Комарівка, Корсів.

Наступного тижня мо­щі перебуватимуть у Старобрідському деканаті

Надія ЗАБОКРИЦЬКА.

Більше фото на нашій сторінці Facebook.