«Бджільництво – праця не для лінивих»

За рік в Україні виробляють понад сімдесят тонн меду. На зовнішньому ринку попит на нього сформувався вже давно. Найбільше цей український продукт бджільництва імпортують до Європи та Сполучених Штатів Америки. Україна – перший виробник меду в Європі та четверта у світі за цим показником після Китаю, Аргентини і США.

Про те, чим живуть пасічники Бродівщини, чим незадоволені, чи сіють українські фермери медоноси, яким був мед цього нелегкого високосного року, напередодні Дня пасічника говоримо з головою Спілки пасічників у Бродівському районі Анатолієм КАРУКОМ.

– Анатолію Васильовичу, найперше, чим хочу поцікавитися, як Ви стали пасічником?

– Скажу відверто, я не успадкував цю справу ні від кого. У моїй родині ні дід, ні тато не були бджолярами. Але мені дуже подобаються ці працьовиті комахи. Бджоли маю років 15, але вуликів – всього 16. Робота на пасіці забирає дуже багато часу. Бджільництво – праця не для лінивих.

– Чим живе Спілка пасічників у Бродівському районі?

– Стараємося, як кажуть, щоб жити. Пасічники залишені самі на себе. Ми маємо у районі шість осередків нашої громадської організації. На початку року переселилися у нове офісне приміщення, де плануємо зустрічатися, ділитися досвідом, продавати продукти бджільництва та інше. У планах у нас був дуже гарний проєкт з відділом освіти РДА, тобто проводити зустрічі пасічників з школярами – хочеться, щоб молодь більше долучалася до цієї справи. Членами нашої спілки є 80 бджолярів району. Зараз будемо приймати ще 5. Здебільшого, це старші люди. Хоча, приємно, що останнім часом бджільництвом на Бродівщині стали займатися і молоді люди. На жаль, цьогорічні наші хороші задуми зруйнував коронавірус.

– Якими були цьогорічні медозбори?

– Не дуже щедрими. Пов’язано це із кліматичними змінами. Тепла зима, холодні весна і початок літа призвели до відсутності нектару. Це дуже добре спостерігалося під час цвітіння липи. Липа пахла, бджола її відвідувала, але в кінцевому результаті меду не було.

– Чим невдоволені бджолярі?

– Бджільництво відіграє унікальну роль у агросфері. Запилення бджолою рослинних культур підвищує їхню врожайність і якість, а також позитивно впливає на тваринництво, що пов’язане з рослинництвом як важливим джерелом натуральної кормової бази. Бджоли – біологічний індикатор «здоров’я» екосистеми. Адже вони здатні виживати лише на тих територіях, що не зазнали надмірного антропогенного впливу. Але, на жаль, поки що аграрії не розуміють глибину того, що коїться з бджолами. Сьогодні від суцільних обробітків гинуть цілі пасіки. Щороку найважливішим питанням для спільноти пасічників стає проблема отруєння бджіл. На жаль, і цьогоріч у нашому районі вже були такі випадки. Потрібно зробити так, щоб і сільськогосподарські виробники, і ми, пасічники, знайшли спільну мову. Необхідно виконувати ті правила і норми, що прописані на законодавчому рівні. Мало тепер сіють аграрії медоносних культур. Виявляється тепер навіть є сорт гречки, що самозапилюється. Така культура не медоносить і бджоли на неї не летять.

– Яку допомогу пропонує держава?

– Для ефективної діяльності галузі бджільництва необхідна підтримка держави. Саме держава має створити та затвердити належну правову базу. Насамперед, необхідно удосконалити Закон України «Про бджільництво» з урахуванням пропозицій пасічників. Мінекономіки планує надавати допомогу лише тим бджолярам, потужності яких офіційно зареєстровані. Звісно, бджолярі побоюються реєструватися через обкладання податками, адже бракує законодавчого документа, який би це регулював.

Користуючись нагодою, хочу привітати всіх бджолярів району з Днем пасічника. Зичу, найперше, здоров’я і їм, і їхнім підопічним – працелюбним бджілкам.

Мед на столі – радість у господі. З ним українці відзначають свята, частують гостей, лікують недуги. Щедрих вам медозборів, а на вашому столі, щоб завжди стояла повна чаша меду, як символ здоров’я та достатку. Нехай буде багато щасливих і радісних моментів від того дива, що творять вам ваші роботящі бджоли.

Розмову вела
Надія Забокрицька.