Додому > Новини > Афганістан – Україна: роздуми ветерана

Афганістан – Україна: роздуми ветерана

«Ми знаходимося на завершальному етапі боротьби Київської Русі і Золотої орди».
(Чемпіон світу з шахів Гарік КАСПАРОВ).

На фото: Микола Казмірук.

16 квітня 1985 року… ТУ-134 близько полудня здійснює посадку на авіабазі Баграм. На борту особовий склад 381 ОРАП (окремий розвідувальний авіаційний полк), який прилетів для заміни. Аеродром у Баграмі зустрічає нас звичними 38-40 градусами за Цельсієм. Ми прибули з м.Чімкент Казахської РСР, де базувався 381 полк, висота – 1462 метри над рівнем світового океану.

Для заміни дали 3 дні. Після цього почалася бойова робота, але тепер уже у складі 263 ОРАС (ескадрилії). На базі ескадрилії ЗПС – літаки СУ 17 МЗПС (розвідники). Бойова робота полягала у проведенні розвідки і нанесенні бомбових та ракетних ударів по моджахедах як під час розвідки, так і в складі інших груп літаків Баграмського авіагарнізону.

Загальний наліт ескадрилії складав за рік 5500 вильотів. Були втрати як серед льотного, так і серед інженерно-технічного складу. Весь особовий склад був налаштований прорадянськи. У мене перші сумніви закралися після знайомства з авіатором на ім’я Фарід, який проходив службу у «демократів» на базі літака СУ-22. У Фаріда було три брати – двоє служили у душманів, один – підприємець і Фарід, який після закінчення Краснодарського військового училища проходив службу в Афганському полку. Тоді вперше виникло питання – чому так? Втрати радянських військ за офіційними даними 14,5 тисяч воїнів (за неофіційними – набагато більше).

20 квітня 1986 року нас замінили авіатори з Борзі (Забайкальський ВО). Ось таким чином ми, радянські війська, виконували свій «інтернаціональний обов’язок». До речі, не набагато більших успіхів досягли і американці та їх союзники під час війни в Афганістані 2001-2011 років. Їхні дії називалися експортом «демократії». Їхній вплив поширювався у містах, а в селах (кишлаках) населення підтримувало талібів, які сповідували ісламський фундаменталізм зі всіма його обмеженнями щодо світського життя.

На фото: пара СУ-17МЗР готова до вильоту на розвідку, на першому плані командир Юрій Шамарін.

Забезпечення талібів озброєнням відбувалося за рахунок виробництва і продажу героїну, частка якого складала у двотисячних роках 90% від світового виробництва. Не врахування місцевих умов, впливу релігії на афганців і привело до таких плачевних результатів, коли у серпні 2021 року таліби у лічені дні захопили владу у всій країні.

Радянський союз відразу після окупації ДРА почав роздавати землю селянам. Лише 12% території Афганістану підлягало обробітку, решта території була гориста. Гори Гіндикуш розташовувалися на висоті до 7000 метрів. Ділили землю мулли (по нашому священники).

На фото: боєготовий літак СУ-17МЗР.

15 лютого 1989 року закінчився вивід радянських військ з Афганістану. На завершальному БТРі знаходився командувач 40 армії генерал-лейтенант Громов. Зустрічали на кордоні представники ЦК компартії Узбекистану.

На фото: стартовий майданчик 263 окремої розвідувальної ескадрилії.

У подальшому я проходив службу у 381 ОРАН біля м. Чімкент. З 22 жовтня 1992 року звільнився з ЗС Республіки Казахстан згідно рапорту про скорочення штату (місце для подальшої служби було). У 1991 році, перед спробою путчу ГКЧП, отримав газету «Ізвестия», де були розміщені фото Кравчука і Чорновола перед виборами президента України. Тоді було прийняте рішення про переїзд на Батьківщину тих, хто бажав служити у ЗС України. Бажання було служити в Україні, але всі мої спроби потерпіли фіаско через різні причини.

Прийшов 2014 рік. 20 лютого… Агресія Московії. Важко було мені зрозуміти, що відбувається. Але пригадав події з минулого.

У 1987 році 381 ОРАН відзначав у Будинку культури Чімкента річницю виводу військ з ДРА. Під час урочистостей один з начальників сказав такі слова: «Найголовніше, хлопці, щоб ми у майбутньому не дивилися один на одного через приціл». Ми всі на нього почали кричати, заперечувати, як таке можливе. 21 лютого для мене було вже зрозуміло, що відбувається. Україна опинилася у складних обставинах – тривав Майдан, президент держави втік. Станом на 1 січня 2016 року 12 тисяч воїнів-афганців брали участь у московсько-українській війні. Це при тому, що наймолодшому з нас було трохи більше 50 років. На Майдані була організована Афганська рота, що тримала у постійній напрузі «Беркут» та інших силовиків, які були скеровані для придушення Майдану. Хочу ще сказати, що успіхи у стосунках з Московією нині напряму залежать від успіхів на фронті.

Чому я називаю Росію Московією? Вважаю, що назва Росія вкрадена від Київської Русі. До 1721 року – це була Московія.

15 лютого 2022 року виповнюється 33 роки з дня виведення військ з Афганістану. Бажаю всім українцям, які брали участь у цій війні (1978-1989), і членам їхніх сімей здоров’я тілесного і духовного, всього найкращого, мати розуміння своєї ролі у цій війні, а також відповідальності за події, що відбуваються у нашій державі. Вічна пам’ять тим, хто загинув в Афгані. Слава Україні!

Микола КАЗМІРУК,
полковник запасу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *