Бродівська газета Голос Відродження Новини м.Броди та Бродівського району 
Десь близько року тому, коли ще не було пандемії і карантину, й Броди жили звичним життям, я побував на екскурсії на міському цвинтарі, котру проводив старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею Андрій Корчак. Мою увагу привернув один із надгробних пам’ятників, а вірніше історія життя і смерті людини, яка під ним похована. Думаю, що при сьогоднішній епідемічній ситуації це всім буде цікаво.
Як відомо з історії, у 1830 році у Росії стається епідемія холери. Через невігластво народу починається бунт. Хтось, чи через хвору уяву (а може й спеціально) розпускає слухи, що холера винайдена іноземцями (поляками) для знищення російського народу. На лікарів розпочалося справжнісіньське «полювання». Погром за погромом. Люди вступали в бійки з поліцейськими (це вам нічого не нагадує?), громили холерні лікарні, забивали до смерті лікарів… Це була масова істерика. І хто зна, можливо, було б набагато менше жертв, якби не громили команди тих, хто проводив дезінфекцію хлорним вапном, не руйнували лікарні, не трощили холерні карети…
Але повернемося з далекої Росії у наші Броди. Обеліск, про котрий я згадував, належить одному з найвідоміших чиновників нашого краю часів Австрійської імперії Францу Краттеру. Напис свідчить: «Тут спочиває Франц Краттер Ц. К. (цісарсько-королівський) Радник ДВОРУ і Буковинський Крайсгауптман. Він пішов з життя у Бродах 9-го січня 1838. У службовій поїздці.» Зрозумілішою мовою – це був намісник імператора на Буковині і в той же час працював директором гімназій у Станіславові та Бучачі. А це свідчить про його обдарування і багатогранність, любов до науки, освіти і людей. Напевно, саме завдяки таким людям, держави набувають розвитку, а життя народу стає комфортним і щасливим. І його, як талановитого адміністратора (саме він завершив податкову реформу на Буковині), у 1837 році, направляють у наше місто закрити кордони з Росією через наступ холери зі сходу. Це була друга (а всього їх у 19 ст. було п’ять) пандемія холери. Як і перша, вона почалася в Індії і з караванами купців з Бухари була занесена в Оренбург (Росія). Успішно виконавши поставлену задачу, Франц Краттер сам смертельно захворів. Можливо, саме завдяки його самопожертві наші прадіди вижили і подарували нам життя. І якраз через смерть від холери урядовця такого високого рангу поховали у Бродах, далеко від його батьківщини, як того вимагали санітарні норми.
Важко уявити, що чиновник стає на першу лінію боротьби зі страшною хворобою. Не «іде на лікарняний», не посилає першого чи другого заступника, не ховається за спинами медсестер чи фельдшерів, а виконує повеління Христа, Воскресіння Якого ми недавно святкували. «… душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!» (1 Ів. 3:16).
Нехай життя цієї людини послужить нам прикладом у служінні ближнім.
Ю. ВОЙТЮК,
м.Броди.
